Урок за темою ЛЕОНІД ГЛІБОВ – БАЙКАР-ЧАРОДІЙНИК. ВІРШОВАНІ ЗАГАДКИ Л. ГЛІБОВА (5 клас)

5 КЛАС

ТЕМА УРОКУ: ЛЕОНІД ГЛІБОВ - БАЙКАР-ЧАРОДІЙНИК. ВІРШОВАНІ ЗАГАДКИ Л. ГЛІБОВА.

Мета уроку: ознайомити учнів із життям і творчістю відомого письменника, його віршованими загадками; розвивати навички виразного, осмисленого читання загадок, пояснення способів їх відгадування; розвивати кмітливість, розумові здібності пам'ять, творчу уяву; виховувати оптимістичний світогляд на основі сприйняття дотепних, доброзичливих жартів.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Методи і прийоми:

Обладнання: портрет Л. Глібова, ілюстрації учнів до самостійно прочитаних байок письменника, мультимедійна дошка.

Епіграф Малята вчать ті сонячні слова

Що, ніби чародійник з рукава,

Ти сипав їм і в мудрості не схибив.

М. Рильський

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку, мотивація навчальної діяльності школярів.

Слово вчителя.

Шлях байки своєрідний. Це одна з найцікавіших сторінок в історії світової літератури. Історія розвитку байки як літературного жанру сягає тисячоліть.

Ми не знаємо достовірних відомостей про першого байкаря. Легенда розповідає, що ним був грецький раб Езоп. Хто ж такий Езоп?

Виступ учня-«бібліографа».

- В Україні байка стала популярною із сімнадцятого століття, а утвердилася як жанр у творчості мандрівного мудреця-філософа Григорія Савича Сковороди.

Послідовники Г. Сковороди П. Гулак-Артемовський, Л. Боровиковський, Є Гребінка розвинули цей жанр далі. Класиком же української байки судилося стати Леоніду Глібову.

(Учні записують тему уроку, учитель мотивує навчальну діяльність).

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Експрес-опитування.

- Що таке загадка?

- Які ви знаєте види загадок?

- На які теми складаються загадки?

- Які найпоширеніші засоби використовуються в загадках?

- У якій формі бувають загадки?

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями нового матеріалу.

Слово вчителя.

Талановитий і ніжний поет-лірик, блискучий байкар, творець дитячих загадок, зокрема таких оригінальних за формою як акростих (акровірш), улюбленець дітвори ХІХ століття - таким постає перед нами Дідусь Кенир (це псевдонім Л. Глібова).

У єдиному на всю Україну дитячому журналі дзвінок, що виходив у Львові наприкінці ХІХ століття, Л. Глібов друкував свої твори, «ніби чародійник з рукава, сипав їм - і в добрості не схибив. Сини і дочки! Щебетанням славте Дідуся, що за тих сумних часів «Дзвінком» серця дитячі веселив».

Юнак дуже хотів стати лікарем - та не судилося. Став учителем: викладав історію та географію.

- А які ще цікавинки на життєвій дорозі «чародійника» Л. Глібова знайшли наші дослідники?

Виступ учнів-«бібліографів». Учні розповідають про дитинство письменника, його батьків, пана Родзянка, у домі якого гостював Тарас Шевченко, але, побачивши жорстоку натуру господаря, покинув маєток не попрощавшись, про навчання в Полтавській гімназії, про перші вірші, перші публікації, про гнів інспектора гімназії, про хворобу, через яку повернувся до батьківського дому.

Слово учителя.

- Улітку юний Глібов перебував у рідному селі. Саме в цей час до рук йому потрапили дві книжки - «Кобзар» Т. Шевченка та «Приказки» Є.Гребінки. Вони розповідали про історію та мудрість українського народу, вустами Кобзаря закликали братів обнятися; байками Є. Гребінки щиро вболівали за долю простого народу. Вражений прочитаним, Л. Глібов почав писати рідною мовою. Цього ж літа в його зошиті з'являються байки «Вовк і Кіт», «Лебідь, Щука і Рак», «Зозуля і Півень», «Жаба й Віл», «Синиця». Талановитий, ерудований педагог, делікатна, висококультурна людина, Л. Глібов цікаво вів свої уроки і ніколи не карав учнів. Він майже ніколи не перевіряв домашніх завдань, чим виховував у своїх учнів свідоме ставлення до навчання. Він був учителем Петра Косача - брата Лесі Українки. Маленька Леся виховувалася на його творах. Кажуть, коли вона читала напам'ять байку Л. Глібова «Билина», то присутні не могли стримати сліз.

Щиро і просто звертався поет до своїх слухачів:

А нуте, ось сідайте!

Я загадку за хвіст піймав;

Подумайте і розгадайте,

Чи я диковинку за хвіст придбав.

Отже, великий Майстер художнього слова, водячи у свої твори для дітей мовні багатства, як відзначав М. Рильський, «у щедрості своїй не схибив».

Виразне читання віршованої загадки Л. Глібова «Химерний, маленький».

Словникова робота.

ХИМЕРНИЙ - дивний;

КОХАНЧИК - улюбленець;

ОКРІП - кип'яток;

МАКІТРА - великий глиняний горщик;

ВАРЕНИК ГРЕЧАНИЙ - раніше в українській кухні були дуже поширені страви з гречаного борошна.

Робота з текстом.

Завдання: заповнити таблицю (праву колонку), дослідивши загадку.

Слова, які характеризують вареник (художні означення - епітети)

Химерний, маленький, бокастий, товстенький

Дії вареника, які роблять його смачним. Слова, які надають творові динамізму (дієслова)

У тісто прибрався, чимсь смачним напхався, в окропі купався, на смак уродився, ще й маслом умився, в макітрі скакав

Інші назви вареника (синоніми)

Коханчик, таке добро

Натяк про призначення того, що загадано (вареника)

Недовго нажився, у дірку скотився, круть-верть - та й пропав

Фразеологічні вислови

Круть-верть, лови не лови, на смак уродився, не шукати такого добра

Евристична бесіда.

- Загадки, писана Л. Глібовим, є літературною чи народною?

- Із скількох частин вона складається?

- Яка особливість другої частини?

- Вкажіть форму загадки.

- Які художні засоби вживає автор?

Слово вчителя.

- Чи не першим в українській літературі Дідусь Кенір подарував дітям таку форму загадки, як акровірш.

- Хто із «літературознавців» готовий розповісти нам про акровірш? (Учні розповідають про акровірш, зачитують і демонструють приклади).

V. Закріплення вивченого.

- Який же за характером дідусь Кенір - м'який, ліричний, задушевний, мрійливий чи жартівливий, бадьорий, енергійний, оптимістичний? Знайдіть у тексті поетичні засоби та елементи гумору. (Елементи гумору: химерний, бокастий, товстенький коханчик; смачним напихався, маслом умився; поетичні засоби: зменшувально-пестливі слова, художні означення - епітети, метафори, звертання тощо).

ВИСНОВОК: Л. Глібов водночас поетична, замріяна, лірична, задушевна, жартівлива, весела, дотепна людина.

Робота в групах.

- УВАГА! УВАГА! УВАГА! ГРА - КОНКУРС! Розгадайте акровірш.

Для групи № 1.

Лиха зима сховається,

А сонечко прогляне,

Сніжок води злякається,

Тихенько тануть стане,

І здалеку бистресенько,

Вона до нас прибуде,

Кому-кому любесенько,

А дітям більше буде. (ВІДПОВІДЬ: ЛАСТІВКА).

Для групи № 2.

Мати доні молодій

Огородик наділила.

Розкошує доня мила,

Каже неньці - тісно їй:

«В земляній сиджу коморі,

А коса моя надворі». (ВІДПОВІДЬ: МОРКВА).

Для групи № 3.

Я таке, що кожен знає,

Бо на мене світ увесь

Ласо дуже поглядає,

- Обізвався хтось і десь.

- … Кращі, може, є від тебе, -

Одмовля чийсь голосок, -

І приманюють до себе

Гарні очі і роток.

Роздивися, милий друже,

У кого краса видніш,

Шелестиш про себе дуже,

А мене кохають більш. (ВІДПОВІДЬ: ЯБЛОКО І ГРУША).

VІ. Домашнє завдання.

VІІ. Підсумок уроку. Оцінювання знань, умінь і навичок учнів.