Урок развития речиХудожественное описание ветра

Тема уроку. Художнє малювання портрета вітру. Урок розвитку зв'язного мовлення у 7 класі.

Мета уроку. Створювати й редагувати висловлення на основі власного досвіду; розвивати зв'язне мовлення учнів, поповнювати словниковий запас семикласників, розвивати абстрактне мислення, уяву, фантазію. Виховувати любов і повагу до рідного слова, виховувати бережливе ставлення до довкілля, усвідомлення своєї відповідальності за збереження живої природи.

Обладнання. Мультимедійна дошка, проектор, картини в техніці колажу.

Тип уроку. Урок-колаж

Хід уроку.

І. Організаційний момент

Учитель. Якось зустрілися Сонце, Мороз і Вітер та й засперечалися - хто з них найсильніший. Поблизу проходила дівчинка.

-Дівчинко, хто з нас найсильніший ? - запитали вони. Дівчинка подумала і сказала:

- Вітер .

- Я спалю тебе, - розгнівалося Сонце.

- Не бійся, дівчинко, я повію прохолодою і врятую тебе.

- Я заморожу тебе, - розсердився Мороз.

- То пусте, - відповів Вітер, - я подую теплом і зігрію тебе.

Отже, Вітер - то найсильніше явище природи.

Учитель. А які асоціації викликає у вас слово «вітер»? Давайте запишемо їх за допомогою прийому «Мозкова атака»

Мозкова атака

чарівний спів тужливий пісня кохання

Вітерлагідний легенький

ніжний сильний

легенький сильний

поривчастий спекотний плаче за вікном

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

Слайд 1

Колаж - (фр. «наклеювання») прийом в образотворчому мистецтві, за яким на певну основу наклеюють різні матеріали, що розрізняються кольором і фактурою;

твори, виконані таким прийомомУчитель. Сьогодні у нас не звичайний урок , а урок-колаж. З'ясуємо,що ж таке колаж. Звернемося до інтерактивної дошки

Учитель. На дошці знаходяться роботи, виконані учнями нашої школи в техніці колажу. На картинах використані природні матеріали разом з

ІІІ. Освоєння теми уроку. Виконання системи завдань.

Учитель. Сьогодні ми будемо художньо малювати портрет вітру. Також повторимо художні засоби мови, що вивчали в 5-7 класах. Вдома ви підібрали з художньої літератури або придумали самі речення, де б говорилося про таке явище як вітер.

Творча робота

Учні зачитують підібрані речення.

1.На морі стало поночі, і тільки вітер свистів, шипів та ревів, як звір.(І. Нечуй-Левицький). 2.Вітер легесенький дихнув; поблизу в траві засюрчав коник. (Панас Мирний). 3.Сонце гріє, вітер віє з поля на долині. (Тарас Шевченко). 4.Легенький вітерець подихає з теплого краю, перебігає з нивки на нивку, живить, освіжає кожну билинку.(Панас Мирний). 5.Налетить вітер і почне безжально зривати осінню красу зажуреного клена, оголить його й гулятиме серед голого гілля.(О. Копиленко). 6.Але ось народився вітерець, колихнув золоте море хлібів, і жайворонка не стало чути. (Д.Ткач). 7.Ти зовсім була не вродлива і завжди, як вітер, смутна. (О.Олесь). 8.Вітер подув сильніше, подув теплом зі сторони лісу і зачав стрясати срібну росу з трав і квітів.(І,Франко). 9.Гарячий вітер з рідного поля, ніби сповіщав хліборобам: пора косити. (І.Цюпа). 10.Хіба не чуєте, про що вітри шепочуть, і як з зітханням зливається їх сміх. (О.Олесь).

Слайд 2

Епітет - художнє визначення, яке підкреслює певну властивість предмета або явища,на яку автор хоче звернути увагу і з приводу якої хоче висловити своє ставлення

Порівняння - форма поетичної мови, основана на порівнянні двох предметів або явищ з метою пояснити один з них за допомогою іншого («очі,як небо, голубі» , «слово - золото»)

Метафора - переносне значення слова, це заснована на уподібненні одного предмета чи явища іншому за схожістю або за контрастністю.

Учитель. Молодці, діти. Давайте визначимо, які ж художні засоби вжили письменники у виписаних вами реченнях. Звернемося до інтерактивної дошки і згадаємо художні засоби.

Учні відшукують у своїх реченнях художні засоби, називають їх. Речення з різними художніми засобами записуються у зошит.

Учитель. Так, дійсно, письменники полюбляють зображувати вітер у своїх творах, бо здавна народ наділяв це явище рисами живої істоти. Послухайте, як у повісті «Дорогою ціною» Михайло Коцюбинський описує вітер.

Учень читає уривок. « Що не кажіть, а він живий, той вітер. Він летить іздалеку, понад тихими селами і забирає по дорозі, всичує в себе і тишу села, і клекіт міста, шемрання темного лісу, дзюрчання вод і дзвін стиглого колоса. Він несе в собі весь гомін землі, від тихого бриніння мушки до гуркоту грому, від скритого зітхання серця до крику смертельної розпуки. Треба тільки уміти слухати. А дід навчився.»

Учитель. Складали вірші про вітер й інші письменники. Павло Тичина змалював вітер як символ змін, очікування чогось нового,кращого.

Учень читає вірш П.Тичини «Вітер! Не вітер - буря!»

Учитель. Давайте і ми складемо вірш про вітер. Але це будуть вірші-сенканти. Увага на інтерактивну дошку.

Слайд 3

Сенкан -це неримований вірш,що складається з п'яти рядків, мета якого спонукати учня до розмірковування над темою.

Правила складання сенкану:

1-й рядок - одне слово(іменник), у якому розкрита суть теми.

2-й рядок - опис теми,який складається з двох слів (прикметники)

3-й рядок - визначає дію пов'язану з темою (три дієслова)

4-й рядок - фраза з чотирьох слів, яка виражає ставлення до теми, почуття

5-й рядок - слово-синонім до першого.

Робота в парах. Учні складають сенканти, читають їх у парах, а потім вголос.

Зразки сенкантів

Вітерець. Вітрище

Лагідний, ніжний. Холодний, рвучкий.

Освіжає, дихає, повіває. Розмітає, ламає, вириває.

Люблю весняний легенький вітерець. За вікном завиває вітрище.

Явище. Буря.

Учитель. Почули ми сьогодні багато про вітер, вітерець, вітрище. А зараз давайте зберемо докупи свої думки і напишемо твір-есе. (Учитель звертається до слайда 3). Писати треба без зупинки 10 хвилин на тему «Художнє малювання портрета вітру». Раджу придумати влучний, цікавий заголовок.

Учні пишуть твори-есе, далі читають їх вголос.

Зразки творів-есе.

Несподіваний гість

Сиджу в садочку з улюбленою книжкою. Чи читаю, чи просто мрію. Очі злегка закриваються, сонечко припікає щоки. Але раптом хтось ніжно поцілував мене в щічку, в другу, злегка перебрав моє волосся. Хто це? Хто? Це ж літній легенький вітерець. Як добре він освіжає, обнімає. І радію його дотику, відкриваю йому душу і серце. І мрію разом з ним. Як чудово! (Оленка М.)

Легковажний мрійник

Вони чекають його кожного дня. Причепурюються, прикрашаються. І він прилетить, обов'язково прилетить. Ніжний, легкий, чарівний, свіжий вітерець. Затріпоче листячко, піднімуть голівки закохані волошки, засоромляться фіалки, зашепче бузок, розкриють пелюстки тюльпани і полегшено зітхнуть: «Це він…» Навіть горда троянда поблажливо посміхнеться йому. А він буде легко роздавати поцілунки. Комусь ніжний, комусь грайливий, комусь жагучий. А він все-таки легковажний той вітерець-мрійник. Хіба ж можна кохати всіх разом? (Ніна Д.)

Зимовий вітер

Вночі прокидаюся і лякаюся. Хто це так плаче і стогне під віконцем? Спочатку я лякаюся, а потім розумію, що то зимовий вітер. Рве, трощить, ламає верховіття дерев. А то рвучко перекидається на вікна будинків і так починає їх трясти, що все навколо двигтить і дзвенить. Мабуть, хоче вітрисько увірватися в оселю людську і все вихолодити там. Але ні, на його шляху перешкоди, тому і сердиться так. (Наталя С.)

ІV. Підсумок уроку. Рефлексія. Оцінювання.

1.Що нового дізналися на уроці?

2.Що вам найбільше сподобалося?

3.Діти, ви сьогодні після уроків прийдете додому, чи розповісте про сьогоднішній урок батькам і що?

Р.S. А на наступний урок учень приніс ось такий вірш.

Війнув легенький вітерець,

Пробіг м'якенькою ходою,

Смикнув вербицю за косу

Над зеленавою водою.

Майнув у поле за село

Розчісувать хлібам волосся,

Попестить польові квітки

Поміж вусатого колосся.

І ось прибіг у мій садок ,

Зацілував здивовані троянди,

Схопивши радості ковток,

Подався знов в шалені мандри.

І повний пахощів земних,

Терпких і ніжних ароматів

Полинув в синю височінь,

На хмарах відпочить лапатих.