Преподавателю
Другое
Урок по правоведению на тему Наследственное право

Урок по правоведению на тему Наследственное право

Раздел	Другое
Класс	-
Тип	Другие методич. материалы
Автор	Пархоменко Ю.Н.
Дата	22.09.2015
Формат	docx
Изображения	Есть

Поделитесь с коллегами:

Урок по правоведению на тему Наследственное право Міністерство науки і освіти України

Торезький гірничий технікум ім. О. Ф. Засядька

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

відкритого заняття

СПАДКОВЕ ПРАВО

з дисципліни «Основи правознавства»

спеціальність:5.05030103 Експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв.

2013

Методична розробка з дисципліни «Основи правознавства» на тему «Спадкове право». Підготувала Пархоменко Ю.М., викладач Торезького гірничого технікуму ім. О.Ф.Засядька, спеціаліст вищої категорії - Торез, 2013

Викладено методику проведення проблемної лекції з використанням мультимедійних технологій та опорних конспектів, спрямованої на активізацію розумової діяльності студентів.

Для викладачів і студентів вищих навчальних закладів 1-2 рівнів акредитації

Рецензенти: Філоненко В.В - викладач суспільних дисциплін, спеціаліст вищої категорії Сніжнянського гірничого технікуму, голова регіонального методичного об'єднання викладачів соціально-економічних дисциплін

Гідульянова С. М. - викладач суспільних дисциплін, спеціаліст вищої категорії Торезького гірничого технікуму ім. О.Ф.Засядька, заступник директора з НР.

Розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії соціально-гуманітарних дисциплін (протокол № ___ від ________________)

Голова комісії ___________О.І.Шрібак

РЕЦЕНЗІЯ

на методичну розробку заняття з основ правознавства за темою:

«Спадкове право»,

підготовлену викладачем Торезького гірничого технікуму

ім.. О. Ф. Засядька Пархоменко Юлією Миколаївною.

Представлена на рецензію методична розробка відповідає вимогам до складання методичних розробок, написана державною мовою з урахуванням вимог сучасного українського правопису, має відповідні структурні елементи: титульний лист, зміст, передмову, методичні вказівки до підготовки заняття, основну частину та додатки.

Основна частина методичної розробки містить розгорнутий план лекційного заняття з основ правознавства. Викладач пропонує різні форми та методи навчання, що сприяє активізації розумової діяльності студентів. Викладач пропонує велику кількість практичних та творчих завдань, що значною мірою підвищує зацікавленість студентів та їх увагу, розвиває мислення студентів, навички висловлювання й узагальнення своїх думок. Вдало використані завдання для роботи у малих групах розвивають вміння працювати в колективі.

Особливої уваги заслуговують додатки. У них подано витяги із нормативно-правових актів, необхідних для засвоєння теми, рейтингова таблиця для оцінювання студентів та робочий зошит студентів, який сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу.

Дана методична розробка заслуговує належної уваги та може бути використана викладачами основ правознавства вищих навчальних закладів 1-2 рівня акредитації.

Рецензент:

Викладач суспільних дисциплін

Сніжнянського гірничого технікуму,

спеціаліст вищої категорії,

голова регіонального методичного

об'єднання викладачів

соціально-економічних дисциплін В.В. Філоненко

РЕЦЕНЗІЯ

на методичну розробку заняття з основ правознавства за темою:

«Спадкове право»,

підготовлену викладачем Торезького гірничого технікуму

ім.. О. Ф. Засядька Пархоменко Юлією Миколаївною.

Темою методичної розробки викладача Пархоменко Ю.М. обрано тему «Спадкове право», актуальність її полягає в тому, що спадкове право традиційно вважається однією з центральних підгалузей цивільного права, яке зосереджує в собі сукупність норм, що забезпечують правонаступництво в цивільних правах та обов'язках фізичної особи-спадкодавця.

Дана методична розробка надасть допомогу викладачам ВНЗ 1-2 рівнів акредитації при удосконаленні методики формування у студентів критичного мислення під час проведення лекції, розвитку уміння працювати з різними джерелами знань, опорними конспектами. Методична розробка складена згідно діючої навчальної програми. Теоретичний матеріал викладений доступно та логічно, послідовно відображає зміст теми заняття.

Викладач використовує різноманітні форми та методи роботи із застосуванням наочності та мультимедійних засобів навчання, що підтверджено таблицями, презентацією. Форма проведення заняття - лекція. Ця форма проведення активізує навчальну діяльність студентів, вміння працювати в групах, виховує ідеали гуманізму, справедливості. У методичній розробці простежується зв'язок теорії з практичним застосуванням норм права.

Методична розробка складена професійно та методично грамотно, правильно використано наукову термінологію. Структура заняття витримана, показано закріплення знань студентів, що сприяє якісному засвоєнню матеріалу.

Методична розробка має план, вказана література, виконані всі вимоги щодо оформлення розробки.

Рецензент:

Викладач суспільних дисциплін

Торезького гірничого

технікуму ім. О.Ф.Засядька,

спеціаліст вищої категорії,

заступник директора з НР С.М. Гідульянова

ЗМІСТ

Передмова………………………………………………………………….

Методичні рекомендації…………………………………………………..

План проведення заняття………………………………………………….

Хід заняття…………………………………………………………………

Додатки…………………………………………………………………….

ПЕРЕДМОВА

Спадкове право традиційно вважається однією з центральних підгалузей цивільного права, яке зосереджує в собі сукупність норм, що забезпечують правонаступництво в цивільних правах та обов'язках фізичної особи-спадкодавця.

Спадкові правовідносини виникають з настанням вказаних в законі юридичних фактів у певний момент часу. Для спадкового права час має важливе значення. За допомогою строків та термінів у спадковому праві суб'єкти спадкових правовідносин можуть реалізувати своє суб'єктивне право на спадкування.
Спадкові правовідносини спрямовані на ефективний захист суб'єктивних цивільних прав.

Для кращого розуміння будь-якого правового явища дуже важливо знати норми правових актів. Тому велике значення має робота студентів з нормативно-правовими актами. З іншого боку існує величезна кількість законів та підзаконних актів. Тому для цієї роботи на занятті дуже зручно використовувати Робочі зошити студентів з витягами з необхідних актів законодавства, а вдома - електронні Інтернет - джерела (наприклад, офіційний веб-сайт Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України).

В процесі підготовки обов'язково виникає питання оптимізації навчального процесу, яке вирішується шляхом розв'язання ланцюжка проблем:

- вибір теми та виду заняття (інтерактивна проблемна лекція);

- визначення форм і методів викладення матеріалу (робота в малих групах, використання мультимедійних технологій тощо);

- підготовка ілюстративного, довідкового матеріалу та технічних засобів навчання (підготовка презентацій);

- добір форм і методів контролю знань (тестування, вирішення проблемних питань, взаємоперевірка знань) - розробка індивідуальних і випереджальних завдань для самостійної роботи студентів.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПІДГОТОВКИ ЗАНЯТТЯ

Підготовча робота викладача до будь якого, в тому числі і лекційного заняття, є складною психологічною і педагогічною основою у досягненні цілеспрямованого взаємозв'язку викладача зі студентами групи для пошуку і знаходження шляхів, методів і засобів щодо мобілізації їх розумових здібностей та духовних сил в оволодінні програмними теоретичними знаннями, уміннями й навичками з конкретної дисципліни. Вона включає такі елементи:

всебічна підготовка,
оптимальне планування,
реальна організація,
об'єктивне стимулювання,
систематичне коригування,
дійовий контроль,
детальний аналіз результатів діяльності.

Кожний викладач повинен знати структуру, повний об'єм, особливості, завдання і місце дисципліни у системі підготовки спеціалістів, а також усвідомлювати своє місце і роль у цій справі.

У процесі педагогічної діяльності кожний викладач відпрацював свій педагогічний стиль, форми, методи і засоби підготовки, організації і проведення заняття будь якої форми. Але викладачу, зокрема і найбільш досвідченому, слід твердо пам'ятати, що як підготовча робота, так і організація та проведення заняття не є стандартними, ідентичними у часі, на різних курсах, у різних групах.

Тому, щоб успішно й на належному науковому, методичному і виховному рівні провести заняття, викладач не повинен обмежуватись старим, багато разів перевіреним багажем методів і засобів його підготовки та проведення, його завдання - ставитись до нього творчо, самокритично.

Готуючись до заняття, викладач повинен чітко побудувати його цілісну структуру з точки зору організаційних, освітніх, розвиваючих виховних функцій навчання. Це означає, що викладач повинен продумати закономірності методичної побудови заняття, встановити органічну узгодженість його елементів, їх композицію, принципи зовнішньої і внутрішньої організації та сукупного взаємозв'язку. Він повинен алгоритмізувати повну, успішну й ефективну реалізацію цієї структури. Якщо заняття не матиме точно визначеної структурної і одночасно динамічної та гнучкої системи, то навчально-виховний процес буде стихійним, некерованим та не матиме бажаних результатів.

Структура заняття визначається програмним змістом, комплексною метою, завданнями, засобами, специфікою дисципліни, методичною і фаховою озброєністю викладача, специфічним складом студентів групи та ін. До того ж ця структура для різних курсів, і, навіть, паралельних груп повинна бути різною з точки зору методики проведення. Корективи викладач вносить за власним сценарієм.

Підготовка та проведення занять - клопітка, багатогранна та відповідальна робота. Якщо при підготовці викладача до заняття розглядається переважна більшість порад, можливостей і завдань, то сама структура, її зміст, шляхи реалізації мети і завдань заняття є лише одним з багатьох можливих варіантів.

Використовуючи цей матеріал, вивчаючи досвід своїх колег з організації та проведення занять, кожен викладач з властивими лише йому педагогічними й фаховими знаннями, уміннями і навичками, творчою ініціативою та досвідом роботи зі студентами зобов'язаний на свій розсуд використати конкретний, найбільш захоплюючий програмний матеріал, який дозволить ефективно провести це заняття на високому науково-методичному та виховному рівні.

При підготовці до даного заняття доцільно дати випереджаюче завдання студентам по підготовці презентацій до нової теми,чітко вказуючи, які джерела потрібно опрацювати. Вправа «Здолай правову скелю» дозволить поступово підвести студентів до вивчення нового матеріалу. Тестове завдання дасть змогу швидко оцінити знання студентами попередніх тем. У процесі викладення нового матеріалу викладач може використовувати проблемні запитання, що активізує мислення студентів. На закріплення нового матеріалу пропонуємо використовувати творчі завдання та завдання на розвиток мислення (доповнення схеми, робота в малих групах з розв'язання юридичних задач, рольові ігри тощо).

Отже заняття з однієї й тієї ж теми можуть відрізнятися кардинально в залежності від обраних викладачем методів та прийомів. Заняття кожного викладача є повністю індивідуальним. Тому запропонований план заняття до даної теми є виключно орієнтовним.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

Дисципліна: Основи правознавства

Дата проведення: 26 листопада 2013р.

Спеціальність: 5.05030103 Експлуатація та ремонт гірничого електро-

механічного обладнання та автоматичних пристроїв.

Група: 1ЕРГО - 12

Тема заняття: Спадкове право

Мета заняття:

Методична:

удосконалювати методику проведення проблемної лекції з використанням мультимедійних технологій та опорних конспектів;
показати можливі шляхи оптимізації навчального процесу за допомогою використання таблиць та схем.

Дидактична:

дати поняття спадкування та охарактеризувати його види;
визначити процес передачі та отримання спадку, умови дійсності заповіту;
забезпечити засвоєння основних термінів та понять теми.

Розвиваюча:

розвивати уміння аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати юридичні ситуації;
формувати вміння відстоювати свою точку зору, цивілізовано вести дискусію;

Виховна:

виховувати у студентів правову культуру, прищеплювати ідеали гуманізму, справедливості, толерантності..

Вид заняття: лекція.

Вид лекції: проблемна лекція.

Форма та методи проведення: робота в малих групах, робота з опорними конспектами, випереджальне навчання, метод презентації, проблемне навчання

Міжпредметні зв'язки:

які забезпечують: філософія, історія, українська мова,

які забезпечуються: історія, українська мова

Методичне забезпечення заняття:

Навчальна програма.
Робоча навчальна програма.
Методична розробка заняття.
Наочні посібники: презентації.
Роздатковий матеріал: Робочі зошити студентів, рейтингові таблиці.
Обладнання: комп'ютер, мультимедійна система.

Література:

Основна:

1. Правознавство: Підручн. Для 10 кл. загальноосвіт. Навч. Закл. (рівень стандарту, академічний рівень). - К.: Грамота,

2010. - 232с.:іл...

2. Конституція України.

3. Цивільний кодекс України.

Додаткова:

1. Правознавство: Підручник/ Авт. кол.: Демський С.Е., Ковальський В.С., Колодій А.М. (керівник авт. кол.) та інші; За ред. В.В. Копєйчикова. - 5-е вид., перероб. та доп. - К.: Юрінком Інтер, 2002. - 736 с. - Біблілгр. с. 724-726.

Структура заняття

Організаційна частина - 2'
Актуалізація опорних знань - 12'
Ознайомлення студентів з темою та дидактичною метою заняття - 2'
Мотивація навчальної діяльності - 3'
Вивчення нового матеріалу - 35'
Закріплення нового матеріалу - 20'
Підведення підсумків заняття - 5'
Домашнє завдання - 1'

Хід заняття:

1. Організаційна частина

1.1 Привітання та перевірка присутності студентів, перевірка готовності до заняття

1.2 Створення в аудиторії ділової доброзичливої атмосфери.

Важливе значення для успішного проведення заняття має система оцінювання вашої роботи на кожному його етапі. На столі кожної групи лежить рейтингова таблиця, яку буде заповнювати лідер групи. Усі види навчальної діяльності на цьому уроці будуть оцінюватися та вноситися до рейтингових таблиць лідерами груп.

2. Актуалізація опорних знань

2.1 Вправа «Здолай правову скелю»

Група ділиться на три підгрупи, кожна з яких, відповідаючи на запитання викладача, піднімається вверх по умовній скелі. Перемагає та команда , що першою досягає вершини.

Питання:

Дайте визначення цивільного права
Які нормативно-правові акти регулюють цивільні правовідносини?
Який основний нормативно-правовий акт у цій галузі законодавства?
Хто може бути учасником цивільних правовідносин?
Якими юридичними характеристиками повинна володіти фізична особа для участі у цивільних правовідносинах?
Дайте визначення цивільної правоздатності.
Дайте визначення цивільної дієздатності.
Які види цивільної дієздатності ви знаєте та від чого залежить, до якого з них належить особа?
Які види цивільних договорів ви знаєте?
Які форми власності виділяє Цивільний кодекс України?
Які правомочності належать власникові речі?
Дайте визначення цивільного договору.

Виставлення балів у рейтингову таблицю (студенти, група яких посіла перше місце - 3 бали, друге місце - 2 бали, третє місце - 1 бал).

2.2. Виконання тестів.

Тестові завдання. (Знайдіть відповідь, яка на Ваш погляд є найбільш точною)

1. Цивільний кодекс України набув чинності з

А) 1 січня 2002 року

Б) 1 січня 2004 року

В) 1травня 2004 року

Г) 1 вересня 2005 року

2. Суб'єктами цивільних правовідносин можуть бути

А) рухоме й нерухоме майно, грошові кошти

Б) акціонерні товариства

В) фізичні та юридичні особи, органи місцевого самоврядування

Г) транспортні засоби

3. Об'єктами цивільних правовідносин можуть бути

А) рухоме й нерухоме майно, грошові кошти

Б) акціонерні товариства

В) фізичні та юридичні особи, органи місцевого самоврядування

Г) транспортні засоби

4. За початком дії цивільні договори поділяються на

А) реальні та конценсуальні

Б) односторонні та двосторонні

В) відплатні та невідплатні

Г) основні та додаткові

5. За законом цивільні права - на здійснення дрібних побутових правочинів, немайнові права на результати своєї творчої та інтелектуальної діяльності - мають фізичні особи

А) з повною дієздатністю

Б) з частковою дієздатністю

В) з неповною дієздатністю

Г) обмежено дієздатні

Відповіді: 1-Б, 2-В, 3-А, 4-А, 5-Б

Виставлення балів у рейтингову таблицю (по одному балу за кожну правильну відповідь)

3. Ознайомлення студентів з темою та дидактичною метою заняття

3.1 Тема заняття: «Спадкове право» (слайд 2 )

3.2 План заняття:(слайд 3)

3.2.1. Поняття спадщини.

3.2.2 Спадкування за заповітом.

3.2.3 Спадкування за законом.

3.3 Мета заняття (самостійне визначення мети заняття студентами): (слайд 4)

дати поняття спадкування та охарактеризувати його види;
визначити процес передачі та отримання спадку, умови дійсності заповіту;
забезпечити засвоєння основних термінів та понять теми.

4. Мотивація навчальної діяльності

Зверніть увагу на епіграф сьогоднішнього заняття:

Ніколи не кажіть, що знаєте людину, якщо ви не ділили з нею спадок.

Йоханн Лаватер (Слайд 5)

(Йохан Каспар Лаватер (1741 -1801) був Швейцарським поетом)

5. Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1. Поняття спадщини.

2. Спадкування за заповітом.

3. Спадкування за законом.

5.1. Пояснення нового матеріалу викладачем

1. Поняття спадщини

Спадкування існує майже стільки, скільки існує цивілізація, оскільки переважній кількості людей властиве бажання хоч трохи поліпшити життя нащадка після своєї смерті.

Проблемне питання до групи

Що включає поняття спадщина?

Робота з опорним конспектом. Студенти читають і висвітлюють поняття спадщини.

Спадкове право - це сукупність цивільно-правових норм, що встановлюють порядок переходу прав і обов'язків померлої особи за правом спадкування.

Спадкування - процес переходу прав та обов'язків померлого до спадкоємців.

Спадщина - права та обов'язки, що залишилися після смерті фізичної особи. Спадщина складається з прав і обов'язків спадкодавця, тобто до складу спадщини входять і його борги, якщо вони були на день смерті.

Після відповідей студентів робиться висновок, що спадщина - це права та обов'язки, які залишилися після смерті фізичної особи.

Власник, після смерті якого залишилося майно, називається спадкодавцем. Особи, до яких це майно переходить після смерті його власника, називаються спадкоємцями. Майно, що залишилося після смерті його власника, називається спадковим майном, або спадщиною. Спадкоємець має право приймати спадщину чи відмовитися від неї.

Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, на пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.

Спадщина відкривається тільки після смерті громадян (фізичних осіб). Після ліквідації юридичних осіб спадкування не буває. Тому спадкодавцями можуть бути тільки громадяни, а спадкоємцями можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Спадкування між живими не буває.

Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а оголошення його померлим набирає законної сили після відповідного рішення суду.

Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме, місцезнаходження майна чи основної його частини.

5.2. Доповіді студентів (випереджальне завдання).

2. Спадкування за заповітом.

Нормами цивільного права встановлюються дві підстави спадкування: за законом і за заповітом. Зараз розглянемо, як же відбувається спадкування за заповітом. (Презентація студента - асистента «Спадкування за заповітом».)

Заповіт - це особисте розпорядження фізичної особи на випадок її смерті.

Заповіт повинен бути укладений у письмовій формі із зазначенням місця і часу його укладання, підписаний особисто заповідачем і нотаріально посвідчений.

На закріплення цього питання студентам пропонується розглянути завдання:

В яких випадках заповіт буде визнано дійсним? ( Запитання в презентації).

а) Заповіт виголошено у присутності 3 свідків, у тому числі депутата райради;

б) заповіт завірено нотаріусом;

в) заповіт завірено капітаном морського судна під час плавання;

г) заповіт завірено сусідами;

д) заповіт завірено головним лікарем санаторію;

є) заповіт завірено директором заводу та начальником ЖЕПу.

3. Спадкування за законом

Згідно з чинним законодавством кожен повністю дієздатний громадянин може особисто розпоряджатися своїм майном на випадок смерті. Але якщо заповіту немає, тоді відбувається спадкування за законом.

А далі студент-асистент розкаже, які особи мають право на спадщину за законом. (Презентація «Спадкування за законом»)

Спадкування за законом зустрічається у житті частіше, ніж спадкування за заповітом. Як ви вважаєте чому? Аргументуйте свою думку, застосувавши метод ПРЕС. ( Запитання в презентації).

У презентації зазначено чотири етапи методу ПРЕС.

Я вважаю, що... ...

тому, що......

наприклад... ...

тому...

Приклади відповіді:

1) Я вважаю, що спадкування за законом зустрічається у житті частіше порівняно зі спадкуванням за заповітом,

тому що, багатьох громадян задовольняє існуючий порядок розподілу майна після смерті відповідно до норм спадкового права, наприклад, спадкоємцями за законом є найближчі родичі спадкодавця, непрацездатні особи, тому я вважаю, що спадкування за законом зустрічається у житті частіше, ніж спадкування за заповітом.

2) Я вважаю, що спадкування за законом зустрічається у житті частіше порівняно зі спадкуванням за заповітом, тому що смерть завжди несподівана і далеко не всі встигають заздалегідь скласти заповіт, наприклад, багато людей гинуть унаслідок ДТП, нещасних випадків, невиліковних хвороб тощо, тому я вважаю, що спадкування за законом зустрічається у житті частіше, ніж спадкування за заповітом.

Черги спадкування

№ черги

Спадкоємці за законом

І черга

Діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той із подружжя, який його пережив, та батьки

II черга

Рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері

III черга

Рідні дядько та тітка спадкодавця

IV черга

Особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше ніж 5 років до часу відкриття спадщини

V черга

Інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно (родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення); утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї

На закріплення цього питання студентам пропонується таке завдання:

Хто належить до спадкоємців за законом та якої саме черги?

Батько; хрещений батько; сестра; сусідка; двоюрідний брат;

чоловік; дочка; баба; тітка; кум; подруга; онук.

Виставлення балів у рейтингову таблицю - студенти, що підготували презентації, отримують по 3-5 балів; ті, що відповідали на проблемні запитання - по 2-3 бали (визначає викладач, а студенти самі виставляють бали у рейтингову таблицю).

6. Закріплення нового матеріалу

6.1. Робота з опорними конспектами. Виконання завдання з доповнення схеми.

Обговорення питання

Які особливості спадкування можна виділити? Після обговорення в опорних конспектах студенти записують особливості спадкування:

1. Спадкування здійснюється за законом і за заповітом.

2. Спадщина - права та обов'язки, що залишилися після смерті фізичної особи

3. Обов'язково охороняються права неповнолітніх дітей, утриманців спадкодавця, непрацездатних.

6.2 Робота в малих групах.

6.2.1 Розв'язання юридичних задач за допомогою витягів із Цивільного кодексу України у вигляді рольової гри. ( Кожна підгрупа обговорює задачу, рішення записується у зошити, а потім зачитується кожною підгрупою і коментується викладачем. Студенти виступають у ролі суддів).

Юридичні задачі

Задача № 1. Згідно із заповітом, все своє майно на загальну суму 36 тис. грн. померлий заповідає релігійній громаді. При цьому в чоловіка залишилася дружина, яка працює, малолітня (12 років) дочка, мати-інвалід та батько (віком 56 років). Дружина оспорює заповіт у суді. Вона не згодна з рішенням чоловіка залишити усе майно незнайомим людям. Вона вимагає 1/4 частини спадку для себе, 1/4 - для своєї малолітньої доньки, 1/4 - для батьків померлого та залишок - релігійній громаді. Винесіть рішення за цією справою.

(Торезький міський Суд у складі головуючого судді … при секретарі судового засідання … розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Іванової Валентини Іванівни про право на обов'язкову частку у спадщині встановив:

Спадкодавцем Івановим Петром Сидоровичем був залишений заповіт, складений у відповідній формі та посвідчений нотаріусом. За цим заповітом усе своє майно на загальну суму 36 тис. грн.. померлий заповів релігійній громаді. При цьому в чоловіка залишилася дружина, яка працює, малолітня (12 років) дочка, мати-інвалід та батько (віком 56 років). Керуючись статтями 1233, 1234, 1235, 1236, 1241 Цивільного кодексу України, суд постановив:

Позов Іванової Валентини Іванівни про право на обов'язкову частку у спадщині задовольнити частково. Встановити, що право на обов'язкову частку у спадщині мають: дочка спадкодавця Іванова Світлана Петрівна (12 років) - у розмірі 1/8 від розміру спадку (4500 грн.) та мати спадкодавця Сидоренко Наталя Вікторівна (інвалід) - у розмірі 1/8 від розміру спадку (4500 грн.). Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з моменту проголошення цього рішення.)

Задача № 2. Після смерті громадянина Г. в нього залишилося майно на 100 000 грн. Про своє бажання отримати це майно заявили 17 річна донька, 85 - річна мати і два брати померлого (відповідно 49 та 65 років). Але отримали спадок лише донька та мати померлого. Брати спадкодавця звернулися до суду з метою перерозподілу спадку та отримання 1/4 розміру спадку кожним з них. Винесіть рішення за цією справою.

(Торезький міський Суд у складі головуючого судді … при секретарі судового засідання … розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Гаврилюк Сергія Петровича та Гаврилюк Олега Петровича про право на частку у спадщині встановив:

Спадкодавцем Гаврилюком Петром Миколайовичем був залишений спадок на загальну суму 100 000 грн., заповіт не складений. Спадок був отриманий матір'ю спадкодавця Гаврилюк Вірою Микитівною (85 років) та 17-річною донькою спадкодавця Гаврилюк Анастасією Володимирівною. Брати спадкодавця Гаврилюк Сергій Петрович та Гаврилюк Олег Петрович не отримали право на спадкування.

Керуючись статтями 1223, 1258, 1261, 1262, 1267 Цивільного кодексу України, суд постановив:

У задоволенні позову Гаврилюк Сергію Петровичу та Гаврилюк Олегу Петровичу відмовити повністю. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з моменту проголошення цього рішення.).

Задача №3.

Громадянин Н. заповідав усе своє майно на суму 85 000 грн. своєму сусідові (через сварку із дружиною). У заповідача залишилися двоє дітей: 15 та 20 років та дружина (48 років, працює перукарем). Після смерті Н. про своє бажання отримати майно заявили: сусід померлого, його дружина та діти. Спадок був отриманий сусідом, як особою, вказаною у заповіті. Дружина та діти звернулися до суду з вимогою перерозподілу спадку, мотивуючи це тим, що сусід не має родинних зв'язків із померлим.

(Торезький міський Суд у складі головуючого судді … при секретарі судового засідання … розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Нечипорук Ольги Сергіївни та її дітей Нечипорук Надії Іванівни (15 років) та Нечипорук Олексія Івановича (20 років) про право на спадщину встановив:

Спадкодавцем Нечипорук Іваном Миколайовичем був залишений спадок на загальну суму 85 000 грн., заповіт складений у відповідній формі та посвідчений нотаріусом. За заповітом спадкоємцем є сусід померлого Стецюра Микола Якович, який й отримав спадок. Дружина та діти спадкодавця Нечипорук Ольга Сергіївна (48 років, працює), Нечипорук Надія Іванівни (15 років) та Нечипорук Олексій Іванович не отримали право на спадкування.

Керуючись статтями 1234, 1235, 1236, 1241, 1247, 12478 Цивільного кодексу України, суд постановив:

Позов Нечипорук Ольги Сергіївни та її дітей Нечипорук Надії Іванівни та Нечипорук Олексія Івановича про право на спадщину задовольнити частково. Встановити, що дружина померлого, Нечипорук Ольга Сергіївна та його син Нечипорук Олексій Іванович не мають права на обов'язкову частку у спадщині. Дочка Нечипорук Надія Іванівна має право на обов'язкову частку у спадщині у розмірі 1/6 від розміру спадку (14 167 грн). Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з моменту проголошення цього рішення.).

Виставлення балів у рейтингову таблицю - доповнення схеми - 1 бал; обговорення питання - 1-2 бали; правильне вирішення задачі - 3-5 балів.

7. Підведення підсумків заняття.

Загальне оцінювання знань студентів, роботи в групах, виділення найбільш активних студентів.

8. Домашнє завдання

Додаток А

Витяги з Цивільного кодексу

Стаття 1216. Поняття спадкування.

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщин) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Стаття 1217. Види спадкування. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Стаття 1218. Склад спадщини До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Стаття 1222. Спадкоємці

1. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

2. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього кодексу).

Стаття 1223. Право на спадкування

1. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

2. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

3. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Стаття 1241. Право на обов'язкову частку у спадщині

1. Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

2. До обов'язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов'язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця.

Стаття 1245. Спадкування частини спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

Стаття 1247. Загальні вимоги до форми заповіту

1. Заповіт складається у письмовій формі із зазначенням місця та часу його складання.

2. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.

Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу.

3. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251- 1252 цього Кодексу.

Стаття 1248. Посвідчення заповіту нотаріусом

1. Нотаріус посвідчує: заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.

2. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.

У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний. Якщо заповідач через фізичні види не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту

має відбуватися при свідках (стаття 1253 цього Кодексу).

Стаття 1251. Посвідчення заповіту посадовою, службовою особою органу місцевого самоврядування

Якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Стаття 1252. Посвідчення заповіту іншою посадовою, службовою
особою
1. Заповіт особи, яка перебуває на лікуванні у лікарні, госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров'я, а також особи, яка проживає в будинку для осіб похилого віку та інвалідів, може бути посвідчений головним лікарем, його заступником з медичної частини або черговим лікарем цієї лікарні, госпіталю,
іншого стаціонарного закладу охорони здоров'я, а також начальником
госпіталю, директором або головним лікарем будинку для осіб
похилого віку та інвалідів.

2. Заповіт особи, яка перебуває під час плавання на морському, річковому судні, що ходить під прапором України, може бути посвідчений капітаном цього судна.

3. Заповіт особи, яка перебуває у пошуковій або іншій експедиції, може бути посвідчений начальником цієї експедиції.

4. Заповіт військовослужбовця, а в пунктах дислокації військових частин, з'єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, також заповіт працівника, члена його сім'ї і члена сім'ї військовослужбовця може бути посвідчений командиром (начальником)
цих частини, з'єднання, установи або закладу.

5. Заповіт особи, яка тримається в установі виконання покарань, може бути посвідчений начальником такої установи.

6. Заповіт особи, яка тримається у слідчому ізоляторі, може бути посвідчений начальником слідчого ізолятора.

Додаток Б

Рейтингова таблиця

Прізвище студента

Загальна кількість балів

Види діяльності, бали

«Здолай правову скелю»

(1-3)

Тестові завдання

(0-5)

Підготовка доповіді

(3-5)

Відповіді на проблемні питання (2-3)

Доповнення схеми (1)

Обговорення питання

(1-2)

Розв'язання юридичної задачі (0-5)

Група ________________________________

Лідер групи ________________________________________ (Прізвище, ім'я)

Додаток В

Критерії оцінювання за рейтинговою таблицею.

Кількість балів, що набрав студент(ка)

Оцінка, яка відповідає кількості балів

22-24

20-21

17-19

15-16

13-14

10-12

6-7

1-3

Додаток Г

Міністерство освіти і науки України

Торезький гірничий технікум ім. О.Ф. Засядька

Урок по правоведению на тему Наследственное право

Група: ______________

Студент: _______________

Дата: _______________

Викладач: Пархоменко Ю.М.

2013

Тема: Спадкове право

План заняття.

1. Поняття спадщини.

2. Спадкування за заповітом.

3. Спадкування за законом.

Тестові завдання. (Знайдіть відповідь, яка на Ваш погляд є найбільш точною)

1. Цивільний кодекс України набув чинності з

А) 1 січня 2002 року

Б) 1 січня 2004 року

В) 1травня 2004 року

Г) 1 вересня 2005 року

2. Суб'єктами цивільних правовідносин можуть бути

А) рухоме й нерухоме майно, грошові кошти

Б) акціонерні товариства

В) фізичні та юридичні особи, органи місцевого самоврядування

Г) транспортні засоби

3. Об'єктами цивільних правовідносин можуть бути

А) рухоме й нерухоме майно, грошові кошти

Б) акціонерні товариства

В) фізичні та юридичні особи, органи місцевого самоврядування

Г) транспортні засоби

4. За початком дії цивільні договори поділяються на

А) реальні та конценсуальні

Б) односторонні та двосторонні

В) відплатні та невідплатні

Г) основні та додаткові

А) з повною дієздатністю

Б) з частковою дієздатністю

В) з неповною дієздатністю

Г) обмежено дієздатні

Кількість балів: __________

Опорний конспект

1. Спадкове право - це сукупність цивільно-правових норм, що встановлюють порядок переходу прав і обов'язків померлої особи за правом спадкування.

Спадкування - процес переходу прав та обов'язків померлої особи (спадкодавця) до спадкоємців.

Спадкодавцем може бути тільки фізична особа. Спадкоємцем може бути фізична особа, юридична особа або держава.

До держави майно переходить у таких випадках:

Якщо це відмічено в заповіті
Якщо немає інших спадкоємців за законом та за заповітом
Якщо всі спадкоємці відмовилися від прийняття спадку
Якщо ніхто із спадкоємців не заявив про прийняття спадку
Якщо всі спадкоємці позбавлені права спадкування

Спадкоємці можуть бути позбавлені права спадкування у випадках:

Якщо вони не виконували своїх обов'язків по матеріальному утриманню спадкодавця за його життя
Якщо вони позбавили життя або вчинили замах на життя спадкодавця або інших спадкоємців.

2. Заповіт - це особисте розпорядження фізичної особи на випадок його смерті.

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Заповідач може зобов'язати спадкоємця до вчинення певних
дій немайнового характеру, зокрема щодо розпорядження особистими паперами, визначення місця і форми здійснення ритуалу поховання.

Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти
спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки
спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Подружжя має право скласти спільний заповіт щодо майна, яке належить йому на праві спільної сумісної власності.

Заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.

3. Спадкоємство за законом має місце, якщо:

- заповіту немає;

- заповіт визнано недійсним;

- спадкоємці, призначені в заповіті, померли до відкриття спадщини або відмовилися прийняти її.

Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, день, коли набирає чинності рішення суду про оголошення особи померлою.

Спадкодавцями як за законом, так і за заповітом можуть бути тільки громадяни, а не юридичні особи.

Спадкоємцями можуть бути громадяни, юридичні особи та держава. Суб'єктивне право на спадщину у спадкоємців виникає в разі смерті спадкодавця або визнання його в установленому порядку померлим. До громадян як спадкоємців належать особи, які були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті за життя і народжені після його смерті. Громадяни та держава можуть бути спадкоємцями як за заповітом, так і за законом. Юридичні особи можуть бути спадкоємцями лише за заповітом. Спадкоємцями можуть бути також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Черги спадкування

№ черги

Спадкоємці за законом

І черга

II черга

Рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері

III черга

Рідні дядько та тітка спадкодавця

IV черга

Особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше ніж 5 років до часу відкриття спадщини

V черга

Завдання 1. Хто належить до спадкоємців за законом та якої саме черги?

Батько; хрещений батько; сестра; сусідка; двоюрідний брат; чоловік; дочка; баба; тітка; кум; подруга; онук.

Кількість балів: ____________

Завдання 2. Доповніть схему.

Завдання 3. Які особливості спадкування існують?

1._____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2._____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3._____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Кількість балів: _________

Завдання 4. Розв'язання юридичних задач.

Задача № 2. Після смерті громадянина П. в нього залишилося майно на 100 000 грн. Про своє бажання отримати це майно заявили 17 річна донька, 85 - річна мати і два брати померлого (відповідно 49 та 65 років). Але отримали спадок лише донька та мати померлого. Брати спадкодавця звернулися до суду з метою перерозподілу спадку та отримання 1/4 розміру спадку кожним з них. Винесіть рішення за цією справою.

Задача №3.

Громадянин Н. заповідав усе своє майно на суму 85 000 грн. своєму сусідові (через сварку із дружиною). У заповідача залишилися двоє дітей: 15 та 20 років. Після смерті Н. про своє бажання отримати майно заявили: сусід, його дружина та діти померлого. Спадок був отриманий сусідом, як особою, вказаною у заповіті. Дружина та діти звернулися до суду з вимогою перерозподілу спадку, мотивуючи це тим, що сусід не має родинних зв'язків із померлим.

При винесенні рішення користуйтеся судовими штампами:

(Торезький міський Суд у складі головуючого судді … при секретарі судового засідання … розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом … (ПІБ) про право на … встановив:

Спадкодавцем … (ПІБ) (не) був залишений заповіт, складений у відповідній формі та посвідчений нотаріусом. За цим заповітом … При цьому в спадкодавця залишилася …, яка працює (не працює), … (вказати усіх родичів померлого, їх вік та чи працюють вони). Керуючись статтями … Цивільного кодексу України, суд постановив:

Позов … (ПІБ) про … задовольнити (задовольнити частково, у позові відмовити). Встановити, що право на … мають: … (вказати ПІБ осіб та розмір частки у спадщині з конкретною грошовою сумою). Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з моменту проголошення цього рішення.)

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Кількість балів ______________; загальна кількість балів______________

Додаток Д

Доповіді студентів.

СПАДКУВАННЯ ЗА ЗАПОВІТОМ

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування.

Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.

У разі смерті особи, яка була позбавлена права на спадкування, до смерті заповідача, позбавлення її права на спадкування втрачає чинність. Діти (внуки) цієї особи мають право на спадкування на загальних підставах.

Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому.

Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.
Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов'язків, що є пропорційною до одержаних ними прав.

Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.
Заповідач має право зробити у заповіті заповідальний відказ.
Відказоодержувачами можуть бути особи, які входять, а також ті, які не входять до числа спадкоємців за законом.

Предметом заповідального відказу може бути передання відказоодержувачеві у власність або за іншим речовим правом майнового права або речі, що входить або не входить до складу спадщини.

На спадкоємця, до якого переходить житловий будинок, квартира або інше рухоме або нерухоме майно, заповідач має право покласти обов'язок надати іншій особі право користування ними. Право користування житловим будинком, квартирою або іншим рухомим або нерухомим майном зберігає чинність у разі наступної зміни їх власника.

Право користування житловим будинком, квартирою або іншим рухомим або нерухомим майном, одержане за заповідальним відказом, є таким, що не відчужується, не передається та не переходить до спадкоємців відказоодержувача.
Право користування житловим будинком, квартирою або іншою будівлею, надане відказоодержувачеві, не є підставою для проживання у них членів його сім'ї, якщо у заповіті не зазначено інше.

Спадкоємець, на якого заповідачем покладено заповідальний відказ, зобов'язаний виконати його лише у межах реальної вартості майна, яке перейшло до нього, з вирахуванням частки боргів спадкодавця, що припадають на це майно.
Відказоодержувач має право вимоги до спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Заповідальний відказ втрачає чинність у разі смерті відказоодержувача, що сталася до відкриття спадщини.

Заповідач може зобов'язати спадкоємця до вчинення певних дій немайнового характеру, зокрема щодо розпорядження особистими паперами, визначення місця і форми здійснення ритуалу поховання.

Заповідач може зобов'язати спадкоємця до вчинення певних дій, спрямованих на досягнення суспільно корисної мети.

Право на обов'язкову частку у спадщині мають: малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки. Вони спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом .

До обов'язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов'язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця.

Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов'язкову частку.

Заповідач може обумовити виникнення права на спадкування у особи, яка призначена у заповіті, наявністю певної умови, як пов'язаної, так і не пов'язаної з її поведінкою (наявність інших спадкоємців, проживання у певному місці, народження дитини, здобуття освіти тощо).

Умова, визначена у заповіті, має існувати на час відкриття спадщини.
Умова, визначена у заповіті, є нікчемною, якщо вона суперечить закону або моральним засадам суспільства.

Особа, призначена у заповіті, не має права вимагати визнання умови недійсною на тій підставі, що вона не знала про неї, або якщо настання умови від неї не залежало.
Подружжя має право скласти спільний заповіт щодо майна, яке належить йому на праві спільної сумісної власності.

У разі складення спільного заповіту частка у праві спільної сумісної власності після смерті одного з подружжя переходить до другого з подружжя, який його пережив. У разі смерті останнього право на спадкування мають особи, визначені подружжям у заповіті.

За життя дружини та чоловіка кожен з них має право відмовитися від спільного заповіту. Така відмова підлягає нотаріальному посвідченню.

У разі смерті одного з подружжя нотаріус накладає заборону відчуження майна, зазначеного у заповіті подружжя.

Заповідач має право призначити іншого спадкоємця на випадок, якщо спадкоємець, зазначений у заповіті, помре до відкриття спадщини, не прийме її або відмовиться від її прийняття чи буде усунений від права на спадкування, а також у разі відсутності умов, визначених у заповіті.

Частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.
Спадкодавець має право встановити у заповіті сервітут щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб.

Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, які мають таке право.

Нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.

Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.

У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним.
Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках .

Секретним є заповіт, який посвідчується нотаріусом без ознайомлення з його змістом.
Особа, яка склала секретний заповіт, подає його в заклеєному конверті нотаріусові. На конверті має бути підпис заповідача.

Нотаріус ставить на конверті свій посвідчувальний напис, скріплює печаткою і в присутності заповідача поміщає його в інший конверт та опечатує.

Одержавши інформацію про відкриття спадщини, нотаріус призначає день оголошення змісту заповіту. Про день оголошення заповіту він повідомляє членів сім'ї та родичів спадкодавця, якщо їхнє місце проживання йому відоме, або робить про це повідомлення в друкованих засобах масової інформації.
У присутності заінтересованих осіб та двох свідків нотаріус відкриває конверт, у якому зберігався заповіт, та оголошує його зміст.

Про оголошення заповіту складається протокол, який підписують нотаріус та свідки. У протоколі записується весь зміст заповіту.

Якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Заповіт особи, яка перебуває на лікуванні у лікарні, госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров'я, а також особи, яка проживає в будинку для осіб похилого віку та інвалідів, може бути посвідчений головним лікарем, його заступником з медичної частини або черговим лікарем цієї лікарні, госпіталю, іншого стаціонарного закладу охорони здоров'я, а також начальником госпіталю, директором або головним лікарем будинку для осіб похилого віку та інвалідів.

Заповіт особи, яка перебуває під час плавання на морському, річковому судні, що ходить під прапором України, може бути посвідчений капітаном цього судна.
Заповіт особи, яка перебуває у пошуковій або іншій експедиції, може бути посвідчений начальником цієї експедиції.

Заповіт військовослужбовця, а в пунктах дислокації військових частин, з'єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, також заповіт працівника, члена його сім'ї і члена сім'ї військовослужбовця може бути посвідчений командиром (начальником) цих частини, з'єднання, установи або закладу.

Заповіт особи, яка тримається в установі виконання покарань, може бути посвідчений начальником такої установи.

Заповіт особи, яка тримається у слідчому ізоляторі, може бути посвідчений начальником слідчого ізолятора.

Заповіти осіб, зазначених у частинах першій - шостій цієї статті, посвідчуються при свідках.

На бажання заповідача його заповіт може бути посвідчений при свідках.
Свідками можуть бути лише особи з повною цивільною дієздатністю.

Свідками не можуть бути:

1) нотаріус або інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт;

2) спадкоємці за заповітом;

3) члени сім'ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом;

4) особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт.

5. Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому.

У текст заповіту заносяться відомості про особу свідків.

Заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт та скласти новий заповіт.

Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Нотаріус, інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт, свідки, а також фізична особа, яка підписує заповіт замість заповідача, не мають права до відкриття спадщини розголошувати відомості щодо факту складення заповіту, його змісту, скасування або зміни заповіту.

Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.
За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Недійсність окремого розпорядження, що міститься у заповіті, не має наслідком недійсності іншої його частини. У разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.

СПАДКУВАННЯ ЗА ЗАКОНОМ

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття. Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині.
Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
У разі спадкування за законом усиновлений та його нащадки, з одного боку, та усиновлювач і його родичі - з другого, прирівнюються до родичів за походженням.
Усиновлений та його нащадки не спадкують за законом після смерті батьків усиновленого, інших його родичів за походженням по висхідній лінії.
Батьки усиновленого та інші його родичі за походженням по висхідній лінії не спадкують за законом після смерті усиновленого та його нащадків.
Якщо за рішенням суду про усиновлення збережений правовий зв'язок між усиновленим та його бабою, дідом, братом та сестрою за походженням, то у разі смерті його баби, діда за походженням усиновлений має право на спадкування за правом представлення, а у разі смерті його брата, сестри за походженням - має право на спадкування як спадкоємець другої черги.

У разі смерті усиновленого його баба, дід, брат, сестра за походженням, з якими був збережений правовий зв'язок, спадкують на загальних підставах.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.
У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

У п'яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї.

Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.

Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини. Прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

загрузить