Урок Відповідь рослин на подразнення

Тема: Відповідь рослин на подразнення.

Мета: закріпити знання учнів про ознаки живого; вивчити особливості відповіді рослин на подразнення; розвивати навички спостереження за рослинами та навколишнім середовищем; виховувати любов до природи та рідного краю.

Терміни і поняття: Подразливість, тропізми, настії, добові та сезонні ритми

Обладнання: Кімнатні рослини, схеми, таблиці.

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань.

Хід уроку.

І. Організаційний момент. Психологічний тренінг " Подаруй товаришу посмішку."

ІІ. Актуалізація опорних знань. "Пригадай".

• Назвіть ознаки, які характеризують живі організми.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності " Відстрочена відгадка"

Рослини упродовж життя зазнають впливу різних чинників навколишнього середовища і певним чином відповідають на ці впливи.

Як це відбувається?

IV. Представлення теми і мети уроку

V. Надання необхідної інформації.

1. Подразливість у рослин

Розповідь учителя.

Подразливість - це загальна біологічна здатність клітин і організмів реагувати (відповідати) на вплив факторів зовнішнього середовища. Ця специфічна властивість живих клітин обумовлюється і тісно пов'язана з чутливістю до дії того чи іншого фактора. Подразливість є однією з основних ознак життя.

Запитання для обговорення:

- Як організм може відповідати на подразнення?

Основними формами прояву подразливості організмів є різного типу рухові реакції, які здійснюються цілим організмом або окремими його частинами. Очевидно, лише за допомогою руху організм або орган може доцільно змінити положення, оптимізувати розміщення своїх частин, уникаючи дії несприятливих факторів, або, навпаки, ефективно використовувати сприятливу дію факторів.

2. Рухові реакції у рослин

Розповідь учителя Рухи рослин, спричинені зовнішніми впливами, поділяють на тропізми та настії.

Тропізми - це спрямовані в певний бік ростові рухи органів рослин або їх частин під однобічною дією певних чинників середовища (світла, земного тяжіння, хімічних речовин, води, повітря тощо). Тропізми можуть бути позитивними або негативними залежно від того, куди спрямовується рух,- у бік чинника, який стимулює ріст, чи від нього.

Настії - це неспрямовані рухи органів або частин рослин у відповідь на зовнішній подразник, спричинені зміною тиску всередині певних груп клітин, внаслідок чого змінюються їхні розміри.

Прикладами настій є розкривання квіток вранці та закривання їх увечері, рухи листків комахоїдних рослин, швидке складання листочків мімози соромливої у відповідь на дотик чи порив вітру, повертання суцвіття соняшника за сонцем тощо.

Існують рослини, яким притаманний несподіваний рух. Наприклад, молодило - це дрібненька трав'яниста рослина з розетковими листками. Росте вздовж берегів річок, на крутих схилах, на пісках соснових лісів. Усі вони багаторічні. Квітки з білими, рожевими чи фіолетовими пелюстками, зібрані у щитоподібні суцвіття.

Розмножується молодило насінням та вегетативно. Біля материнської рослини щороку утворюються від двох до восьми кулястих діток-розеток. Ці кульки, коли підростають, відриваються від материнської рослини і починають мандрувати самостійно. Їх переміщення дивовижні. Якщо молода рослина, що впала, відокремившись від материнської, не знайшла під собою вільного місця для укорінення (тобто впала на листочок, камінчик чи мох), вона починає повільно перекидатися, неначе казковий колобок. При цьому листки, що виявляються знизу кульки дістають більше води, набрякають і частково розкриваються. Верхні листки нагріваються сонцем і тому щільно прилягають до поверхні кульки. Набряклі листки згодом перекидають кульку, і вона перекочується через «голову» на нове місце. Це триває, поки молода рослина не знайде місця, де можна вільно вкорінитися.

Досить часто кулька молодила опиняється в незручному положенні, провисаючи корінчиками вгору. Але рослина легко виходить з такого становища: спочатку починає розпускати окремі листочки, поки не зміниться кут нахилу, що дасть можливість схилитися в інший бік, переміститися далі і вже потім укорінитися. Якщо молодило росте на схилах, молоді кульки скочуються вниз на великі відстані, поки не знайдуть собі потрібного місця.

Коли рослина укоріниться, то починає інтенсивно рости і вже перестає переміщуватися, оскільки нижні листки вигинаються настільки, що будь-який подальший їхній рух стає неможливий. Поступово навколо нової рослини відростають дітки, які починають нові мандри.

Явище пересування молодила вперше описав український ботанік М. Г. Холодний.

3. Добові та сезонні ритми рослин

1. Опрацюйте матеріал підручника і заповніть таблицю.

Чинники середовища,

які впливають на

рослини.

Відповіді рослин на подразнення.

Коливання

температури.

Світло.

Чергування дня і ночі.

VІ. Узагальнення та систематизація знань

1. Що може бути джерелом подразнення?

2. Як джерела подразнення можуть впливати на рослину та інші організми?

3. Які рухи спостерігаються в рослин?

4. Що таке добові рухи в рослин?

5. Чим зумовлені добові рухи в рослин?

6. Що таке сезонні рухи?

7. Чим зумовлені сезонні рухи у рослин?

VІІ. Домашнє завдання

VІІІ. Підсумки уроку