Конспект уроку 23 за темою Фотосинтез як характерна особливість рослин

Раздел Биология
Класс 6 класс
Тип Конспекты
Автор
Дата
Формат doc
Изображения Нет
For-Teacher.ru - все для учителя
Поделитесь с коллегами:

Урок 23 6клас Дата___________________

Тема Фотосинтез як характерна особливість рослин.

Мета.

Освітня. Ознайомити учнів з основними процесами життєдіяльності рослин: живлення, дихання, фотосинтезу. Розкрити суть цих процесів та взаємозалежність між ними.

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати процеси життєдіяльності рослин та робити відповідні висновки; розвивати критичне та логічне мислення.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

Інформаційно-рецептивні:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.

Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.

Репродуктивний.

Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

Проблемно-пошуковий: постановка проблемного питання.

Прийоми навчання: постановка взаємопов'язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

Інтерактивні: робота в малих групах, карусель

Когнітивні: метод символічного бачення, метод порівняння

Креативні: метод «якби», метод гіперболізації

Візуальний: складання схем.

Сугестивний: застосування віршів та синквейнів про функції рослин.

Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

Міжпредметні зв язки: природознавство, хімія, математика.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.

Основні поняття та терміни: метаболізм (обмін речовин), фотосинтез, хлорофіл, автотрофне і гетеротрофне живлення, дихання рослин, транспірація.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Повторення знань про рослину як живий організм та органи рослини у вигляді діалогу. Учні працюють у малих групах попарно. Одні задають запитання - інші відповідають. Більший бал отримують, звичайно, ті пари, які дадуть змістовніші відповіді.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Поставити проблемне запитання:

-Чи можемо ми побачити як дерева чи квіти дихають, як вони живляться? Якщо ми не бачимо, як вони дихають або живляться, то можливо вони не дихають і не живляться взагалі?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Процеси дихання і фотосинтезу зовсім різні та водночас нерозривні і необхідні для рослин і всього живого, наприклад, для нас із вами. Маєте сумнів, слухайте:

-зелені рослини - наші годувальники, але вони дають харчі не лише нам, а й тваринам;

-учені переконані, що весь кисень повітря був утворений протягом мільйонів років саме зеленими рослинами;

-учені стверджують, що зелені рослини за рік утворюють близько 150 млрд. т органічних речовин і виділяють понад 200 млрд. т вільного кисню;

-якби не було б рослин, поверхня Землі нагадувала б поверхню Місяця: гострі скелі, рівнини з камінням і кратери вулканів.

Дослідами багатьох учених було доведено, що рослини не можуть рости й розвиватися лише завдяки поживним речовинам ґрунту. Ще у XVIII ст. видатний російський учений М. В. Ломоносов висловив думку про повітряне живлення рослин, а англійський хімік Дж. Прістлі довів, що рослини виділяють газ, необхідний для дихання. У 1771 р. він провів свій знаменитий дослід, який доводив, що рослини виділяють кисень. Він поставив запалену свічку під скляний герметичний ковпак. Через деякий час свічка гасла, що засвідчувало непридатність для горіння повітря під ковпаком. Прістлі вміщував під ковпак і мишу, яка швидко гинула. Проте, коли дослідник вміщував під ковпак рослину і мишу, миша залишалася живою, тобто повітря було придатним для дихання.

Пізніше було встановлено, що таке явище можливе лише за наявності сонячного світла та вуглекислого газу. Мова йде про фотосинтез - основу повітряного живлення. Саме Карбон вуглекислого газу є основою для утворення молекул органічних речовин. Вуглекислий газ у клітини рослин потрапляє з атмосферного повітря, яке надходить через продихи.

Розповідь про хлорофіл: рослини вдягають нашу планету в чудове вбрання - зелений колір, який залежить від наявності речовини, яка зветься хлорофілом. Хлорофіл - зелений пігмент, що міститься у хлоропластах листків. Ч.Дарвін назвав хлорофіл "найцікавішою з органічних речовин".

Розповідь про те, як відбувається фотосинтез: у хлоропластах, де є хлорофіл, з неорганічних сполук (води і вуглекислого газу), з допомогою світла утворюються органічні речовини - вуглеводи (глюкоза, крохмаль) - і виділяється кисень.

Фотосинтез - у перекладі означає "створення за допомогою світла", бо з грецької фотос - світло, а синтез - поєднання. У процесі фотосинтезу рослини самі собі створюють "їжу" (автотрофне живлення). Цей процес відносять до асиміляції (анаболізму) - процесу утворення з простих речовин більш складних.

Робота зі схемою фотосинтезу (робочий зошит ст. 44)

Робота в групах

Завдання для опрацювання:

I група - Яке значення має фотосинтез?

- Які умови потрібні для здійснення процесу фотосинтезу?

ІI група - Які умови потрібні для здійснення процесу фотосинтезу?

Демонстрування досліду

Тема. Утворення крохмалю на світлі в листках рослин.

Кімнатну рослину витримали 3-4 доби в темному місці, щоб вичерпалися запаси крохмалю в її листках. Потім закрили листок з обох боків смужкою непроникного для світла паперу з вирізаними літерами. Виставили рослину на світло на кілька годин. Зрізали дослідний листок, опустили його на 2-3 хв в окріп, а потім - у гарячий спирт. Промили його водою й обробили слабким розчином йоду. Забарвленою виявилася лише частина листка проти вирізів на папері, а затінена частина листка залишилася безбарвною. Таке забарвлення зумовлює появу в листку органічної речовини - крохмалю, що утворився в освітленому листку: від йоду ця сполука синіє.

ІV. Осмислення об'єктивних зв'язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Робота в робочому зошиті (пит. 1-3 ст. 44)

Провести ігровий момент, де головними дійовими особами будуть складові частини:

- фотосинтезу (хлорофіл, світло, вода, кисень, вуглекислий газ);

V. Узагальнення та систематизація знань.

1. «Ти - мені, я - тобі».

Учні складають запитання з вивченої на уроці теми, щоб поставити його комусь зі своїх однокласників. Учень, який отримав запитання і дав на нього відповідь, має право поставити своє запитання.

2. «Мозковий штурм».

- За 300 років рослини суші і Світового океану можуть використати для фотосинтезу весь вуглекислий газ, що є в атмосфері. Чому цього не відбувається?

- Картоплю вирощують заради підземних запасаючих бульб. Чому ж треба боротися з колорадським жуком, який з'їдає листки?

(Колорадський жук з'їдає листки і стебла картоплі, отже, зменшується фотосинтезуюча поверхня. При цьому бульби не утворяться або будуть дрібні, бо поживні речовини з надземних зелених частин рослини надходитимуть до них у недостатній кількості або ж не надходитимуть узагалі.)

Обговорення притчи:

-Одного разу зібралися гетеротрофи і почали міркувати, як стати незалежними від автотрофів, тобто зелених рослин. Як самим навчитися виробляти органічні речовини? Відправили гетеротрофи посильного на "зелену кухню". Він довго спостерігав, розпитував і врешті-решт приніс рецепт: "Візьміть скільки загодно повітря, сонячного світла і цілу річку чистої води. Трішки попрацюйте і, органіка готова." Гетеротрофи подумали, що зелені рослини глузують з них, і бажання самостійно створювати органіку зникло.

-Чи глузувади зелені рослини, чи правда все?

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


© 2010-2022