Заняття з елементами тренінгу Репродуктивне здоров`я

Тема: Збереження репродуктивного потенціалу

Мета: Розширити уявлення про репродуктивне здоров'я, критерії його оцінювання та чинники; стимулювати учнів до пошуку можливостей позитивного впливу на формування репродуктивного здоров'я; сприяти усвідомленню значення репродуктивного здоров'я та його збереженню у підлітковому віці, формувати здоров'язберігаючі та комунікативні компетентності, виховувати шанобливе ставлення до свого здоров'я.

Форма проведення: урок з елементами тренінгу

Хід заходу.

1. Організаційний момент.

2. Актуалізація проблеми: інформаційне повідомлення: «Актуальність проблеми здоров'я людини»

За останні десятиліття у світовому масштабі проблема здоров'я увійшла до кола глобальних проблем людства. У зв'язку з цим науковці вживають таке визначення, як антропологічна ката­строфа. Річ у тім, що коли змінюються умови існування біологічного виду, то він вимирає. Склалося так, що до початку XX століття умови існування людства формувало переважно природне середовище. Саме до цих умов організм людини і пристосувався біологічно впродовж попереднього еволюційного періоду.

Але відтоді, коли людина охопила своєю діяльністю всю планету, вона почала суттєво змінювати природу, тобто ті умови існу­вання, до яких була пристосована у своєму історико-біологічному розвитку. Здебільшого людська діяльність не лише не перешкоджала формуванню передумов антропологічної катастрофи, а навпаки, сприяла її розвитку, тому що кардинально змінювала умови життя, до яких людство адаптувалося віками.

Вагомість і актуальність цієї проблеми викликали нашу схвильованість, особливо у галузях охорони здоров'я. Ще 1977 р. ВООЗ ініціювала міжнародну кампанію під назвою «Здоров'я для всіх», у межах якої було розпочато збір і систематизацію інформації про наявні загрози здоров'ю, а 1980 року проголосила глобальну стратегію «Здоров'я для всіх до 2000 р.», де окреслила систему заходів щодо формування здорового способу життя.

Збереження репродуктивного здоров'я є чи не найголовнішим чинником формування здорового способу життя.

Стан здоров'я населення - показник суспільного добробуту країни,відображеннярівняіхарактеруїїсоціально-економічногорозвитку, а також - могутні чинник формування демографічного, економічного і культурного потенціалів суспільства в контексті його розвитку.

Найактуальнішою передумовою сприятливої динаміки цих по­тенціалів є репродуктивне здоров'я.

3. Інформаційний блок, набуття практичних навичок.

1. Робота в групах «Складові здоров'я людини»

Кожна група повинна охарактеризувати певну складову здоров'я: фізична, соціальна, духовна, інтелектуальна, емоційна.

1. Фізична складова здоров'я вимірюється показниками фізичного розвитку людини, фізичною підготовленістю її фізіологічних систем, натренованістю, життєвою активністю й функціональною готовністю адекватно відповідати на впливи навколишнього середовища. Для фізичного розвитку використовують різноманітні засоби фізичної культури.

2. Соціальна складова здоров'я відображає здатність людини на­лагоджувати стосунки з іншими людьми. Характер взаємин бага­то в чому залежить від того становища, що його людина посідає в суспільстві, на роботі, у родині. Людина як особистість вільно й свідомо обирає ту чи іншу соціальну роль, усвідомлює можливі наслідки своїх дій, бере на себе відповідальність за їх результат. Якщо вона вміє це робити, то є соціально здоровою.

3. Психічне здоров'я, або емоційне, визначається здатністю зберігати душевну рівновагу та використовувати можли­вості психіки (пам'ять, мислення, уяву).

Психічна складова здоров'я включає здатність адекватно оці­нювати та сприймати свої почуття й відчуття, свідомо керувати своїм емоційним станом. Будучи врівноваженою особистістю, люди­на здатна ефективно протистояти стресовим навантаженням, знахо­дити безпечні виходи для негативних емоцій. Це означає, що вона психічно здорова.

4. Інтелект дозволяє людині пізнавати світ і правильно орієнтуватися в ньому для досягнення своїх цілей. Інтелект відображає успішність пізнавальної діяльності людини. В інтелектуально розвиненої людини нормально відбуваються про­цеси мислення, пам'яті, уяви, уваги. Усе це дозволяє їй успішно навчатися й працювати.

5. Духовна складова здоров'я дозволяє нам виробляти ставлення до трьох згаданих вище складових, об'єднати їх разом, забезпечити цілісність своєї особистості. Духовний розвиток людини визначає мету її існування, ідеали й життєві цінності. Духовно розвинена особистість не тільки говорить про загальнолюдські принципи мо­рально-етичного плану, але й намагається жити згідно з ними. Така поведінка свідчить про те, що людина духовно здорова.

2. Мозковий штурм «Що таке репродуктивне здоров'я»?

Дайте визначення репродуктивному здоров'ю.

Репродуктивне здоров'я-стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не лише відсутність захворювань репродуктивної системи, порушення її функції і (чи) процесів у ній.

Таким чином, репродуктивне здоров'я означає можливість задоволеного і безпечного сексуального життя, здатність до відтворення (народження дітей) та можливість вирішувати коли і як часто це робити.

Репродуктивна система - це сукупність органів і систем організму, що забезпечують функцію відтворення (дітонародження).

3. Вправа «Чинники репродуктивного здоров'я» (5 хв.)

Які, на ваш погляд, чинники репродуктивного здоров'я?

Записи відповідей веде учасник ініціативної групи. Після закінчення запису виділяється наступне:

/ рухова активність;

/ раціональне харчування;

/ відсутність шкідливих звичок;

/ безпечна сексуальна поведінка (запобігання ІПСШ).

Якщо учасники не назвали даних чинників, то їх пропонує сам ведучий.

4. Інформаційне повідомлення учнів

1. Негативний вплив ІПСШ на репродуктивний потенціал.

2. Негативний вплив паління на репродуктивний потенціал.

3. Негативний вплив алкоголю на репродуктивний потенціал.

4. Негативний вплив наркотиків на репродуктивний потенціал.

5. Рольова гра «Формування складових репродуктивного здоров'я молоді»

Алгоритм проведення:

1. Група ділиться на три малі підгрупи.

2. Ставиться проблема: «Як сприяти формуванню у підлітків таких складових репродуктивного здоров'я, як рухова активність, раціональне харчування, відсутність шкідливих звичок, безпечна сексуальна поведінка?»

3. Кожна група отримує ролі:

• підлітків (розглянути з позиції власного «Я»);

• сім'ї, батьків (розглянути з позиції найближчого оточення підлітка);

• школа, педагоги (розглянути з позиції організації).

4. Групове обговорення і визначення власної концепції.

5. Звіт кожної групи - презентація творчого наробку.
6. Підведення підсумків роботи

4. Узагальнення

Запитання для обговорення: «Від чого залежить рівень репродуктивного здоров'я кожного з нас?»

5. Підведення підсумків.

Повідомлення учнів:

1. НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ ІПСШ НА РЕПРОДУКТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

Інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ) є наслідком безладного статевого життя. ІПСШ не так давно називали венеричними хворобами. Сам вираз «інфекції, що передаються статевим шляхом» означає, що більшість мікроорганізмів, які спричиняють такі захворювання, переходять, як правило, від однієї особи до іншої під час статевого акту.

Наслідки ІПСШ дуже серйозні:

- розвиток запальних процесів статевих органів;

- безпліддя і статеві розлади;

- серйозні ускладнення під час вагітності, викидні, народження хворих дітей, мертвонародження;

- позаматкова вагітність, підвищений ризик раку шийки матки;

• хронічні (постійні) болі статевих органів;

• підвищений ризик зараження ВІЛ і вірусними гепатитами.
  Щоб вберегти себе від інфікування ІПСШ, варто:

• утримуватися від статевих стосунків;

• якщо ти вже маєш статеві стосунки, слід дотримуватись концепції «безпечного сексу», тобто користуватися презервативом у всіх випадках сексуальних контактів;

• не допускати, щоб біологічні рідини інших осіб (особливо кров, сперма, виділення з піхви) потрапляли на вашу шкіру або слизові оболонки;

• мати статеві стосунки тільки з одним постійним партнером;

• враховуючи те, що деякі ІПСШ передаються не тільки статевим, а й нестатевим (побутовим) шляхом, слід дотримуватися чітких правил особистої гігієни: не користуватися чужою білизною, рушником, губкою, зубною щіткою, бритвою, помадою тощо.

2. НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ КУРІННЯ НА РЕПРОДУКТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

У дівчат-підлітків, які почали курити, слабіше розвиваються груди, вони частіше, ніж їх однолітки, хворіють на застудні захворювання, особливо бронхіт, а також у них часто порушується менструальний цикл, як правило, в бік його подовження, що досить негативно впливає на загальний розвиток. Суттєво страждає і дітородна функція. У дівчат відмічається затримка статевого розвитку.

Куріння призводить до погіршення сексуальних здібностей чоловіків. Куріння, як відомо, негативно позначається на стані судин, у тому числі судин тазу. При цьому порушується і кровопостачання статевих органів. Нікотин вважається саме тим компонентом тютюнового диму, який може негативно впливати на потенцію. Крім того, імпотенції може сприяти також чадний газ, що міститься в тютюновому димі.

3. НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ АЛКОГОЛЮ НА РЕПРОДУКТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

Під впливом алкоголю часто настає значне зниження здатності до запліднення. Серед причин чоловічої безплідності хронічний алкоголізм займає провідне місце. В даний час фахівці вважають, що нездатність до запліднення у практично здорових осіб молодого віку повинна насамперед викликати підозру в хронічному зловживанні алкоголем. Справа в тому, що чоловічі статеві клітини (сперматозоїди) відрізняються підвищеною чутливістю до дії алкоголю.

На організм жінки алкоголь робить ще більш виражений негативний вплив. У неї знижується статевий потяг, порушується функція гормональних залоз, включаючи яєчники.

Людство задовго до появи науки про спадковість - генетики - звернуло увагу на неповноцінність потомства у людей, які зловживають алкоголем. От чому древні закони й звичаї різних народів забороняли вживати спиртне під час весіль, застерігали від зачаття нового життя в хмільному стані. Відоме народження розумово відсталих дітей, частішання викиднів і мертвонароджень, коли зачаття відбувалося в періоди народних свят із ритуальними застіллями.

Лише 15% дітей, народжених від батьків-п'яниць, нормально розвиваються психічно та фізично. Четверо з п'яти так чи інакше виявляються неповноцінними. У ста випадках в усіх дітей, які народилися після 6-8 років пияцтва батька, а тим більше матері, виявляється розумова неповноцінність. Тут алкоголь не лишає жодних надій.

Сумні наслідки п'яного зачаття можуть наступити і при вживанні спиртного тільки одним із батьків. Алкоголь легко проникає через плаценту і потрапляє в кровоносну систему плоду, тому кожен прийом майбутньою матір'ю алкогольних напоїв на будь-якому етапі вагітності - це отруєння життя, що розвивається, можливий викидень чи передчасні пологи, недостатня вага плоду, наступне уповільнення й пороки в розвитку немовляти.

4. НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ НАРКОТИКІВ НА РЕПРОДУКТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

Негативний вплив наркотиків на репродуктивну систему жінок та чоловіків . Наркотики вкрай негативно впливають на стан репродуктивної системи чоловіка й жінки, відбиваються на сексуальному житті людини, а згодом і на її дітях. Доведено, що вживання наркотиків, зрештою, роз'єднує людей. Так, статевий потяг жінок до чоловіків слабшає в результаті нервових і гормональних порушень.

Обстежуючи чоловіків, які курили маріхуану нетривалий час, дослідники не виявили в їхній насінній рідині зрілих сперматозоїдів, але нарахували велику кількість спотворених форм статевих клітин. Під впливом наркотиків у людини знижується рівень статевих гормонів у плазмі крові і, головним чином - тестостерону, що є біологічною хімічною речовиною, що підсилює сексуальну чутливість нервових закінчень шкіряного і слизового покровів. У статевих партнерів сексуальні реакції можуть бути притуплені або цілком відсутні.

Наркотики негативно впливають на формування плоду. Крім того, вживання наркотиків батьками згубно позначається на здоров'ї їхніх дітей і після пологів. Мати, яка вживає наркотики, не може годувати дитину грудьми. Діти, яких народили батьки-наркомани, погано розвиваються, відстають у розумовому й фізичному розвитку, надалі погано вчаться.

Відомо, що 70-80% наркоманів заражаються ВІЛ/СНІДом.