Урок ВІЛ, СНІД, ІПСШ

Тема: Здоров'я молоді в Україні. ВІЛ, СНІД, ІПСШ: шляхи передачі та методи захисту.

Мета: Сформувати в учнів поняття про здоров'я молоді в Україні, ВІЛ, СНІД, ІПСШ, шляхи їхньої передачі та методи захисту, активізувати процеси мислення, формувати навички і зразки поведінки, критичного мислення і взаємодії, прияти співробітництву, порозумінню і доброзичливості,

Хід уроку

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивації навчальної діяльності

Ніну запросили зустріти Новий рік на дачі в однокласника з підлітка ми, без дорослих. Ніна стала просити батьків, щоб вони її відпустили. Що б ви відповіли Ніні, якби вона була вашою дочкою і якби ви несли повну відповідальність за її життя та здоров'я?

III. Вивчення нового матеріалу

1. Здоров'я молоді в Україні.

Охорона здоров'я молоді, формування в неї потреби в духовному й фізичному розвиткові - це один з основних напрямків державної політики в Україні.

Молодь є найактивнішою частиною сучасного українського суспільс­тва. Саме молодому поколінню належить реалізувати реформи, започатко­вані в нашій країні, сприяти процвітанню України. Питома маса молоді у віці від 15 до 24 років в Україні вища, німе у таких розвинених країнах Західної Європи, як Німеччина, Італія, Швеція, а також у США та Японії Це майже чверть населення країни.

Які чинники впливають на здоров'я молоді в Україні? Це можуть бути економічні, соціальні, психологічні, екологічні й інші чинники.

Здоров'я молоді залежить від рівня заробітної платні, тому що бідність є чинником ризику для здоров'я. Це економічний чинник. Низькі доходи можуть справляти свій вплив на здоров'я через погану матеріальну забез­печеність, нездатність заробити на необхідну їжу, житло, медичне обслуго­вування. Бідність може також впливати через соціальні чинники. Немож­ливість брати участь у житті суспільства призводить до соціальної ізоляції й несприятливих наслідків для здоров'я. У людини з'являється бажання «розв'язати» свої проблеми за допомогою алкоголю, тютюну, наркотиків.

Важливим чинником здоров'я є якість трудового середовища. Одно­манітна праця й стреси підсилюють ризик захворювання багатьма хворо­бами. Умови праці тісно пов'язані з рівнем отриманої освіти й заробітної платні. Чим нижчим є рівень освіти й заробітної платні, тим вищий ризик різних захворювань.

Здоров'я молоді залежить також від системи охорони здоров'я, її ус­пішної роботи з профілактики здоров'я.

Але найбільше на здоров'я молоді впливає спосіб життя, який вона веде. До негативних чинників способу життя належать, насамперед, такі особливості індивідуальної поведінки, як паління, зловживання алкого­лем, погане або неправильне харчування, недостатня фізична активність, відсутність моральності, сексуальна розбещеність, вживання наркотиків. До позитивних чинників способу життя належить активна життєва пози­ція, особистісне й професійне зростання, доброзичливе ставлення до людей, уміння спілкуватися й конструктивно розв'язувати конфлікти, фізична ак­тивність, раціональне харчування, відповідальні стосунки між статями.

2. ВІЛ, СНІД

Учні отримують по аркушу і їм пропонується зібрати якомога більше підписів у однокласників за 1 хвилину. Коли час вичерпався, вчитель оголошує, що кількість підписів, це кількість статевих партнерів і обирає один підпис на будь-якому аркуші, і оголошує його інфікованим ( його можна назвати вірус суму чи поганого настрою). Тепер усі учні, що мають цей підпис інфіковані. Крім того, їх підпис також несе небезпеку інфікування. Але могло статись, що в учня лише один підпис, який, як раз і проголосили інфікованим.

Але вірус може бути не таким безпечним, це може бути і ВІЛ

Виступи учнів з повідомленнями.

__ 1) ВІЛ і СНІД в Україні.

Сьогодні число ВІЛ-інфікованих у світі перевищує ЗО млн, а помер­лих від цієї хвороби - 6 млн чоловік. Щодня заражається понад 5 тис. чоловік, що дає підставу говорити про пандемію СНІДу.

Україна за темпами розвитку епідемії ВІЛ-інфекції посідає 2-ге місце у Європі й 5-те - у світі; у нашій країні інфікований 1 % дорослого насе­лення.

Останніми роками прискорюються темпи збільшення кількості молоді (15-29 років), яка вживає наркотики (78,1%); віковий ценз наркоманів знижується до 10-14 років.

Зростає кількість ВІЛ-позитивних жінок, активізується статевий шлях передачі. В останні роки втричі збільшилася кількість ВІЛ-позитивних ва­гітних жінок і народжених ВІЛ-інфікованих дітей.

Підтверджується факт поширення ВІЛ-інфекції на всі соціальні й вікові групи населення. Пік епідемії слід очікувати через 6-8 років, і тоді - якщо не змінити ставлення до туберкульозу та СНІДу - усього бюджету Міністерства охорони здоров'я України не вистачить, щоб зупи­нити поширення тільки цих двох захворювань.

Перші випадки ВІЛ-інфікування серед громадян України були зафік­совані в 1987 році, потім захворювання стало швидко поширюватися. При­чини швидкого поширення ВІЛ пов'язані з використанням ін'єкційних наркотиків та з наявністю безладних статевих зв'язків у молодіжному се­редовищі. Загальна кількість інфікованих громадян в Україні за оцінками вчених у 2014 році сягне 470-820 тисяч чоловік. Нижче наведена статис­тика захворювань ВІЛ/СНІДом станом на 01.04.2008.

2) ВІЛ, СНІД: шляхи передачі та методи захисту.

Джерелом ВІЛ-інфекції є заражена людина, яка перебуває в будь-якій стадії хвороби. ВІЛ-інфекція належить до тривалих захворювань. З момен­ту зараження до моменту смерті може минути від 2-3 до 10-15 років. І весь цей час людина може навіть не здогадуватися про те, що хвора. Але ВІЛ міститься у крові людини, спермі, багатьох біологічних рідинах її організму, грудному молоці інфікованих матерів. ВІЛ розмножується в клітинах крові, тому багато шляхів його передачі пов'язані з контактами крові хворої людини із кров'ю здорової.

Цей вірус може передаватися тільки трьома шляхами: або через кров, або статевим шля­хом, або від хворої матері до дитини, яку вона народила й годує грудьми.

Контакт «кров - кров» може відбуватися при переливанні крові та при інших медичних маніпуляціях, при використанні одних і тих са­мих інструментів для ін'єкцій серед споживачів ін'єкційних наркотиків. Оскільки є можливість зараження ВІЛ-інфекцією при переливанні крові, кожен донор перед забором крові обов'язково проходить тест на ВІЛ.

У навколишньому середовищі ВІЛ нестійкий, і звичайної медичної стерилізації або кип'ятіння досить для його знищення.

Передача вірусу імунодефіциту відбувається при всіх видах статево­го контакту здорової людини з інфікованою. Це один з найпоширеніших шляхів передачі ВІЛ.

Ще один шлях передачі вірусу - це передача ВІЛ від матері до дити­ни при вагітності, пологах або годівлі грудним молоком. ВІЛ-інфікована жінка може народити як неінфіковану ВІЛ, так і ВІЛ-інфіковану дитину. Імовірність того, що дитина буде інфікованою, становить близько 30%.

ВІЛ передається також при контактах «кров до крові», у разі наявності травмованих ділянок шкіри.

Отже, шляхами передачі ВІЛ є: небезпечний секс (без презерватива); спільне використання шприців, голок та іншого ін'єкційного інструментарію; переливання зараженої крові; передача вірусу від ВІЛ-позитивної матері дитині - під час вагіт­ності, пологів та при годівлі грудьми.

Вірус імунодефіциту людини не передається побутовим шляхом, через предмети гігієни, неможлива передача ВІЛ при рукостисканнях та поці­лунках. Вірус швидко гине в навколишньому середовищі. Комарі не пе­реносять ВІЛ, тому що вірус не може жити в організмі комара. Вірус не передається також через піт або сльози, при кашлі й чханні, при спіль­них заняттях спортом, перебуванні в одному приміщенні, у громадському транспорті.

3. Методи захисту від ВІЛ

ВІЛ - це найбільш вивчений вірус в історії людства, і кожна людина може використовувати знання про нього, щоб захистити себе. Оскільки ВІЛ-інфекція невиліковна, головним знаряддям у боротьбі з поширенням інфекції є профілактика - запобігання нових заражень.

Тестування на ВІЛ, згідно із законодавством України, добровільне й безкоштовне. Інформація про результати обстеження конфіденційна. У кожному обласному місті є центри боротьби зі СНІДом. У районних лі­карнях приймають аналіз крові на ВІЛ-інфекцію з наступним відправлен­ням забраної крові для лабораторної діагностики в обласні центри.

Профілактика СНІДу тісно пов'язана зі здоровим способом життя. Здоровий спосіб життя різко знижує ризик зараження ВІЛ. Якщо людина усвідомлює важливість своїх рішень, пов'язаних зі збереженням здоров'я, розуміє шляхи передачі вірусу, небезпеку СНІДу, його фактичну невилі­ковність, то вона зможе уникнути небезпечних ситуацій. Відсутність ін­формації, невміння захищати власний інтерес призводить до ризикованої поведінки, інфікування ВІЛ. До груп ризику належать люди, які вжива­ють наркотики, ведуть безладне статеве життя, порушують норми моралі. У небезпечному становищі опиняються й необізнані підлітки.

Особистим захистом від ВІЛ є:

• наявність моральності й відсутність ранніх статевих зв'язків;

• відмова від наркотиків;

• використання презерватива;

• знання про шляхи передачі вірусу.

На сьогодні немає методів лікування СНІДу, що дозволяють виліку­вати ВІЛ-інфікованого. Наявні лікарські препарати дають змогу тільки знизити кількість вірусу в організмі й призупинити руйнування імунної системи.

Учням роздають по 12 маленьких аркушів і пропонують написати на них: 3 улюблених заняття, 3 улюблені страви, 3 мрії, 3 друзів.

Потім учитель забирає в кожного учня по 6 аркушів. І питає, чи приємно їм лишитись без цього, які в них відчуття?

Коли в людини ВІЛ їй від багато чого доводиться відмовлятись, або ж відмовляються від неї, кожна людина повинна піклуватись про себе сама.

4. Українське законодавство про ВІЛ/СНІД.

Існують спеціальні законодавчі акти України, що стосуються проблеми ВІЛ-інфекції. До них належать закони України «Про запобігання захворю­ванню на СНІД та соціальний захист населення», «Про забезпечення сані­тарного та епідемічного благополуччя населення», «Про донорство крові та її компонентів», укази Президента України, спрямовані на збереження репродуктивного здоров'я молоді України, захист населення від ВІЛ-ін­фекції та СНІДу, профілактику СНІДу.

Українська держава бореться зі СНІД ом, використовуючи для цього правову базу й досягнення медицини, співпрацюючи з міжнародними ор­ганізаціями.

5. Протидія стигми й дискримінації ВІЛ-інфікованих.

ВІЛ-інфікована людина не помирає відразу, вона може жити впродовж тривалого часу. Як вона має прожити ці роки і як суспільство має стави­тися до ВІЛ-інфікованих людей?

На жаль, такі люди можуть підлягати стигмі й дискримінації.

Стигма в перекладі з грецької мови означає «тавро», «пляма», «яр­лик». Це характеристика людини або групи, що вважається свого роду; пороком і викликає прагнення покарати, ізолювати або якось інакше приннизити людей.

Стигма - це надзвичайно сильний соціальний ярлик, що змушує ставитися до людини тільки як до носія небажаної якості.

Учені виокремлюють три загальні риси стигми:

Якщо люди вважають якусь відмінність дуже важливою, приписують людям, у яких вона є, негативні риси і можуть легко розділити за цією ознакою людей на «нас» і «їх», то мова йде саме про стигму.

Стигма розвивається на основі незнання й страху. Якщо людина нічого не знає про природу ВІЛ і шляхи його поширення, то в неї виникає страх заразитися й померти. Цей страх і наділяє ВІЛ-інфікованих усіма можли­вими негативними рисами.

Дискримінація - це прояв стигми, це стигма, що стала дією. Дискримінація - це обмеження прав частини населення за певною озна­кою. Як ознака може виступати будь-яка значуща відмінність особистості, наприклад раса, національність, стать, релігійні переконання, інвалід­ність, рід занять, стан здоров'я. Дискримінація можлива тільки внаслідок нерівного розподілу влади й контролю в суспільстві.

Знання допомагає людині переглянути свої страхи й нелогічні уявлен­ня. Важливо знати не тільки про шляхи передачі вірусу, але й про права людей, які живуть із ВІЛ, груп, уразливих до ВІЛ, і про саму стигму й дис­кримінацію у зв'язку з ВІЛ. Перший Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначали 1-го грудня 1988 року після того, як на зустрічі міністрів охо­рони здоров'я всіх країн пролунав заклик до соціальної терпимості й роз­ширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІДу. Цей день, що його від­значають у всьому світі 1-го грудня, служить справі боротьби з пандемією ВІЛ-інфекції й СНІДу, який поширюється по всіх регіонах світу.

Червона стрічечка - це міжнародний символ боротьби зі СНІДом, що використовують як логотип і ВООЗ, і агентства ООН, і безліч благо­дійних фондів.

6. Інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ): шляхи передачі та способи захисту.

Інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), або венеричні за­хворювання, зустрічаються тільки в людини. Причиною хвороб можуть бути різні мікроорганізми - бактерії, віруси, паразити, найпростіші, грибки. Ці інфекції передаються при статевих контактах і найчастіше вражають се­чостатеві органи. Можливе також зараження через кров, наприклад при си­філісі. Побутове зараження можливе тільки при дуже близькому контакті.

ІПСШ дуже заразні. До більшості із цих хвороб не виникає імунітету, тому ІПСШ можна хворіти багато разів. До найпоширеніших інфекцій, що передаються статевим шляхом, належать гонорея, сифіліс, герпес, кант дидоз, бородавки, кондиломи, папіломи, лобкові воші.

До способів захисту від ІПСШ належать використання презерватива моральна поведінка, відсутність безладних статевих зв'язків.

4. Узагальнення

Жив собі Барон. І коли він збирався у далеку подорож, він наказав Баронессі не покидати замок, а то він її стратить. Вартовим наказав не випускати її. Але Беронессі було нудно і вона захотіла відвідати свою Подругу на іншому березі річки. Вона умовила Вартових, щоб вони її випустили, і відправилася до Подруги. Подруга не хотіла її пускати, але Баронессі було так погано на самоті, що та її пожаліла. У цей самий момент повернувся Барон. Баронеса кинулася до Човняра, щоб той хутко перевіз її до замку, але він відмовився, бо боявся кари Барона. Так Баронессу було страчено. Як ви вважаєте, хто винний у загибелі Баронесси?

Кожан людина сама відповідає за свої вчинки і здоров'я. То як ми можемо захистити себе від ВІЛ і ІПСШ?

V. Домашнє завдання

VI. Підведення підсумків.

4