Статья «Мониторинг в работе учителя биологии, как средство повышения уровня знаний»

Статья о мониторинге, как средстве повышения качества облученности учащихся на уроках биологии. В статье представлены мониторинговые таблицы, которые позволяют учителю проводить работу с целью повышения мотивации к обучению, с целью формирования стимула к улучшению уровня знаний, помогает корректировать работу по устранению пробелов. Даются описания различных видов мониторинга и их целеполагание, раскрывается характер педагогического мониторинга, предлагаются виды контроля на разных этапах урок... Пед моніторинг може носити різний характер: 1. Дорівнюючий характер дає змогу порівняти успішність( навченість) класів за паралелями; 2. Констатуючий характер – дослідження на виявлення стану знань учнів з предмету; 3. Пролонгований – дає змогу многократного збирання інформацію протягом року; 4. Діагностуючий характер - дослідження на з’ясування причин встановленого стану рівня знань учнів з предмету; 5. Прогнозуючий характер – дослідження за допомогою яких можливо передбачити якість навчання уч...
Раздел Биология
Класс -
Тип Другие методич. материалы
Автор
Дата
Формат doc
Изображения Нет
For-Teacher.ru - все для учителя
Поделитесь с коллегами:

Моніторинг в роботі вчителя біології, як засіб підвищення рівня знань учнів.

(з досвіду роботи вчителя біології ЗОШ № 20 Ільїної Н.В.)

Перевірка рівня засвоєння знань учнями - складова частина навчально - виховного процесу в школі. Наслідками контролю є можливість з'ясувати не тільки наявність у учнів будь якої суми знань,а й вплинути на формування умінь спілкуватися, самостійно робити висновки, вирішувати логічні вправи.

Для того, щоб отримати об'єктивну інформацію про досягнення учнів потрібен систематичний контроль за рівнем навчає мості, потрібна універсальна система оцінювання знань - моніторинговий контроль. Саме він працює при любих стандартах , стимулює навчальну діяльність учнів, знижує тривожність.

  • Моніторинг - довготривале спостереження за навчанням учнів та керування процесом пізнання;

  • Моніторинг - це форма організації, збору, зберігання, обробки та розповсюдження інформації про якість знань учнів з предмету, прогнозування результатів ;

  • Моніторинг забезпечує учасників навчального процесу інформацією про наслідки навчальної праці, про фактичні результати , забезпечує зворотній зв'язок, стимулює підвищення якості знань

Пед моніторинг може носити різний характер:

  1. Дорівнюючий характер дає змогу порівняти успішність( навченість) класів за паралелями;

  2. Констатуючий характер - дослідження на виявлення стану знань учнів з предмету;

  3. Пролонгований - дає змогу многократного збирання інформацію протягом року;

  4. Діагностуючий характер - дослідження на з'ясування причин встановленого стану рівня знань учнів з предмету;

  5. Прогнозуючий характер - дослідження за допомогою яких можливо передбачити якість навчання учнів з предмету, виходячи з можливостей на даний момент

Завдяки цього я визначила для себе в системі моніторингу проведення таких видів контролю - вхідний, поточний, тематичний, проміжний, підсумковий та вихідний.

Крім цього у кожному виді контролю виділяю такі аспекти:

  • рівень розуміння понять та знань термінів;

  • рівень знань анатомічної будови;

  • рівень знань з фізіології;

  • рівень знань нормативів гігієни та санітарії;

  • виконання лабораторних та практичних робіт( зв'язок із життям).

Використовую такі способи контролю:

  • усний контроль (індивідуальний, фронтальний, груповий, взаємоконтроль);

  • письмовий контроль (біологічний диктант);

  • графічний контроль (за малюнками, схемами);

  • тестовий контроль;

  • ігровий контроль (кроссворди, вікторини, олімпіади).

Не слід забувати, що систему контролю треба будувати, враховуючи індивідуальні особливості учнів (класів), давати можливість учням використовувати власні сильні сторони, не використовувати питання, які зайве деталізують навчальний матеріал.

Важливе значення має самоконтроль учня за рівнем засвоєння предметного матеріалу. Для цього можливе використання « Залікового листка» ( зразок №1), відкритого обліку знань ( зразок №2) по класах.

Зразок №1

Заліковий листок учня(ениці)___________, 9 класу, ЗОШ №20

Теми

Основні

пон. тер.

Будова

Функції /

властивості

Практич /

лаборат.

Оцінка

Організм, як біологічна система

Хім.склад

клітин, тканин,

систем

Клітин,

органел, тканин

л/р №1

Опора та рух

Кісток,суглобів,

м'язів

Скелета, м'язів ,

суглобів

П\Р №1,

л/р. №2 та 3

Кров та лімфа

Клітин

Крові,лімфи, плазми

Крові,

клітин крові, лімфи

Л\р №3

Кровообіг та лімфообіг

Серця, лім.судин та вузлів, артерій, вен, капілярів

Серця, судин, рух

крові по організму,

лімф. вузлів

п/р№2, №3, №4,

Дихання

Повітряноносних шляхів, легень

Шляхів, легень,

Діафрагми

Харчування та органи травної системи

Склад травної системи, будова органів травної системи.

Перетравлення у різних відділах

травної системи,

обмін речовин

п/р №5,

п/р №6,

л/р №4

Термо

регуляція

Шкіри

Шарів шкіри та

її частин

п/р №7

л/р № 5

Виділення

Нирок, сечового міхура, сечових протоків

Частин нирок,

сечових протоків,

сечового міхура

Ендокринна регуляція

Залоз внутрішньої секреції

Гіпофізу, епіфізу,

щитовидної залози, підшлункової,

наднирк,статевих.

Розмноження та розвиток людини

Будова статевих систем,

статевих клітин

Статевих органів, органів що забезпечують розвиток зародка.

Нервова регуляція функцій

Нейрону та його різновидів,

рефлектор.дуги,

головного мозку, спинного мозку, нервів, гангліїв

Збудження, гальмування,

відділів головного , спинного мозку, нервової системи

л/р № 6

Сприйняття інформації, сенсорні системи

Аналізаторів та їх частин

Частин аналізаторів,

порушення функцій

л/р №7, 8, 9

Зразок №2

П.І.Б.

учня

Дата проведення уроку

С

Е

М

Е

С

Т

Р



Т

Е

М

А






1








2








3








4








5








,








,
















Умовні позначення:

л/р - лабораторна робота,

п\р-практична робота,

Д - дослідження( оцінка зеленого кольору)

н/п - наукові повідомлення з теми (оцінка у рожевому квадратику) і т.д.

Різноманіття навчальної діяльності учнів на уроках біології вимагає від учителя розробити такі підходи до контролю, щоб вони враховували знання здобуті учнями «різними шляхами», з урахуванням вікових особливостей.

Система тематичного контролю обліку знань, умінь, навичок дозволяє:

  • підчинити поурочний контроль задачам теми;

  • врахувати різні види та форми навчальної праці учня;

  • врахувати роботу учня протягом вивчення теми,

  • врахувати виконання учнем завдань різного рівня складності.

Підсумкова перевірка знань складається з урахуванням вимог щодо тематичного контролю, але без деталізації та дозволяє визначити :

  • рівень засвоєння учнем обов'язкових, визначених програмою знань та умінь;

  • рівень сформованості не тільки біологічних а і загально навчальних навичок;

  • уміння виконувати практичні завдання, завдання пов'язані з повсякденним життям, завдання творчого характеру.

Всі результати , що отримані учнем за різні види діяльності фіксуються у «листку відкритого обліку» та дають змогу учню проаналізувати їх, перездати з метою покращення результатів.

У « заліковому листку» учнем фіксуються результати вивчення тем протягом року та вчителем підраховується СОУ. За наслідками СОУ робиться висновок про виконання стандарту біологічної освіти учнями за кожну тему та за курс взагалі.

За наслідками тематичного оцінювання складається поточний, а за наслідками семестрового оцінювання - підсумковий « Рейтинг успішності учнів» по класах (зразок №3).

Зразок №3

Моніторинг рівня тематичного контролю у 11 класі

П.І.Б учня

Назви тем у І семестрі ( ІІ семестрі)

Р

Е

Й

Т

И

Н

Г

Розмноження

організмів

Закономірності мінливості

Генотип як цілісна система

Індивідуальний розвиток організмів

За семестр





Бажаю успіху!








ПРИМЕРНОЕ ПЛАНИРОВАНИЕ КОНТРОЛЯ ПО ТЕМЕ « ТИП ЧЛЕНИСТОНОГИЕ»

Задачи контроля:

Продолжить формирование представлений о многообразии и единстве животного мира. Закрепить знания об основных признаках членистоногих.

^ Базовые знания:

-общая характеристика типа

основные таксономические группы: тип, класс, отряд

• признаки классов ракообразных, паукообразных и насекомых

• признаки отрядов насекомых

• происхождение членистоногих от древних многощетинковых кольчатых червей

• приспособленность животных к среде обитания, органов к выполняемой функции

• причины широкого распространения насекомых

• значение членистоногих в природе и жизни человека

Понятия:

наружный скелет, хитин, линька, конечности, мускулатура, сердце, головной мозг, брюшная нервная цепочка, органы чувств, трахеи, зеленые железы, мальпигиевы сосуды,

® биологическая система.

Умения:

-находить различия и общие признаки представителей типа

-объяснять причины многообразия, форм и широкого распространения насекомых в природе

-приводить доказательства эволюции животного мира.

Рекомендуем запланировать промежуточный контроль знаний после знакомства учащихся с особенностями строения (внешнего и внутреннего), процессов жизнедеятельности, размножения и развития насекомых на примере одного из представителей отряда жесткокрылых.

Тематическая контрольная работа «строение покрытосеменных растений» 6 класс

IB. II В.

Выберите правильный ответ

1. Венчик цветка состоит из: | 1. Чашечка цветка состоит из:

а. цветоложа;

б. чашелистиков;

в. тычинок;

г. лепестков.

2. Плод-ягода у: 2. Плод-стручок у:

а. вишни;

б. гороха;

в. крыжовника;

г. сурепки.

.

3. Хромосомы в клетке находятся в: | 3. Клеточный сок в клетке находится в:

а. цитоплазме;

б. ядре;

в. вакуолях;

г. хлоропластах.

4. Сделайте схематичный рисунок:

стержневой корневой системы и побега с очередным расположением

обозначте на ней: листьев и обозначьте на нем:

а) главный корень; а) пазуху листа;

б) боковые корни; б) узел; придаточные.

в) междоузлие.

5. Дополните

Для дыхания характерно: Для фотосинтеза характерно:

а. поглощается________;

б. выделяется________;

в. когда происходит____;

г. где происходит ;

д. энергия____________;

е. расходуются________;

ж. образуются________.

6.Назовите видоизменения листьев у:

а) кактуса; а) барбариса;

б)гороха б) росянки.

Какое значение имеют такие видоизмененные листья?

ВАРИАНТ №1

1. Особенности покровов млекопитающих:

а) кожа влажная. голая. в ней много желез;

б) кожа сухая. покрыта перьями;

в) у большинства кожа покрыта волосяным покровом;

г) кожа покрыта костными чешуями.

2. Кровеносная система млекопитающих характеризуется:

а) трехкамерным сердцем и 2 кругами кровообращения;

б) четырехкамерным сердцем и 2 кругами кровообращения;

в) двухкамерным сердцем и одним кругом кровообращения;

г) трехкамерным сердцем с неполной перегородкой и 2 кругами кровообращения.

3. Сохранность потомства у млекопитающих не зависит от:

а) живорождения;

б) среды обитания;

в) вынашивания детенышей;

г) питания молоком.

4. К признакам непарнокопытных не относится:

а) желудок однокамерный:

б) развитие 3 пальца;

в) желудок многокамерный;

г) конечные фаланги покрыты копытами.

5. К непарнокопытным относятся:

а) зебра;

б) носорог;

в) свинья;

г) осел.

6. К отряду рукокрылые относятся

а) белка-летяга:

б) вечерница:

в) ехидна;

г) суслик.

7. К отряду грызуны относятся:

а) бобер;

б) утконос:

в) еж обыкновенный;

г) ушан.

Дополнительные вопросы.

1. Из каких отделов состоит желудок жвачных парнокопытных?

2. Какие особенности строения являются общими для всех млекопитающих?

3. Какие можно сделать выводы из следующих фактов: кит дышит легкими: у зародыша синего кита закладываются зубы (затем они исчезают); в скелете синего кита имеются остатки тазовых костей.

ВАРИАНТ №2

1. Теплокровность у млекопитающих обеспечивается:

а) потовыми железами;

б) шерстяным покровом;

в) перьевым покровом:

г) сухой кожей без желез.

2. Более высокий уровень организации млекопитающих по сравнению с пресмыкающимися достигается строением:

а) дыхательной системы:

б) нервной системы;

в) пищеварительной системы;

г) опорно-двигательной системы.

3. Доказательство происхождения млекопитающих от пресмыкающихся служит:

а) строением нервной системы:

б) наличие камер в сердце;

в) сходством в развитии зародышей;

г) наличие зубов.

4. К признакам парнокопытных не относятся:

а) четное количество пальцев;

б) конечные фаланги покрыты роговыми чехлами;

в) сильное развитие 3 пальца.

5. К парнокопытным относятся:

а) носорог;

б) тапир;

в) жираф:

г) кабарга.

6. К отряду насекомоядных относятся:

а) ехидна;

б) коала;

в) выхухоль:

г) вечерница.

7. К отряду грызуны относятся:

а) кролик;

б) бурундук:

в) крот:

г) коала.

Дополнительные вопросы.

1. Почему однопроходных считают древними млекопитающими?

2. Какие биологические особенности грызунов позволили им стать самым многочисленным отрядом млекопитающих?

3. Почему млекопитающие считают высшими среди хордовых животных?

Тематическая контрольная работа "Кровь и кровообращение" 8 класс



© 2010-2022