Урок по теме Основы практической астронии

Предмет: Астрономія Група 2Т1

Тема заняття : «Основи практичної астрономії»

Тип заняття: комбіноване

Мета заняття: дидактична:

• осмислити уявлення про небесну сферу та системи координат небесних тіл;

• показати зв'язок небесних координат із географічними координатами на Землі;

• навчити студентів орієнтуватись на поверхні Землі за допомогою небесних світил;

• навчити студентів користуватися картою зоряного неба та знаходити на небосхилі яскраві зорі;

• формувати освітню компетентність з астрономії шляхом опанування чітко визначеного обсягу наукових знань, а також цілеспрямованих способів діяльності.

розвиваюча:

• розвивати мислення, навички навчальної праці;

• використовуючи активні методи роботи, створити для кожного студента умови для розвитку інтелекту;

• розширювати кругозір;

• формувати інтелектуальну та пізнавальну компетентності.

виховна:

• формувати цілісне уявлення про сучасну природничо-наукову картину світу та наукового світогляду;

• виховувати переконання того, що закони природи можливо пізнавати;

• формувати полікультурну, соціальну, комунікативну компетентності.

Гасло заняття: «Ніколи не соромся запитувати про те, чого не знаєш» (арабська мудрість).

Обладнання: мультимедійний проектор, презентація, карта зоряного неба, астрономічний календар.

План - схема заняття.

Етапи заняття

Час,

хв

Прийоми та методи

1.

Організаційний момент.

Позитивна установка на заняття.

3

Кольорова рефлексія. Створення атмосфери зацікавленості.

2.

Мотивація навчальної діяльності.

2

Фронтальна бесіда

3.

Актуалізація опорних знань

10

Експрес - контроль знань: тестове завдання з подальшою взаємоперевіркою

4

Вивчення нового матеріалу

20

Пояснення викладача, демонстрація презентації та відео фрагментів.

5

Полікультурний аспект заняття.

19

Виступ солістів, які отримали пошукове індивідуальне завдання.

6

Релаксація

6

Творче завдання - рухавка

7

Закріплення нового

матеріалу.

20

Виконання практичної роботи

8

Підбиття підсумків заняття. Рефлексія.

8

Вправа «Сніжна грудка». Слово-речення-запитання-відповідь.

9

Домашнє завдання

2

Коментар викладача, запис на дошці.

Хід заняття:

1. Організаційний момент.

Сьогодні хочу розпочати заняття з невеличкої інтриги. Оберіть із цієї скляночки смужку паперу того кольору, який вам найбільше до вподоби.

Це ми зробили для того, щоб визначити ваш психоемоційний стан:

червоний - захоплення, радість;

помаранчевий - приємність;

жовтий - невизначеність;

зелений - врівноваженість, спокій;

голубий - незадоволення, сум;

фіолетовий - зневіра, занепад.

2. Мотивація навчальної діяльності.

Ще зовсім недавно будь - яка людина могла орієнтуватися за Сонцем удень і за зорями вночі. Приклад - подорожі морем та чумацькі походи по сіль. Наші пращури склали багато легенд, пісень та казок, пов'язаних із зоряним небом. Та нині немає такої нагальної потреби орієнтуватися за допомогою зірок. Але ж хоча б для загального розвитку людина повинна мати елементарне уявлення про координати свого перебування у Всесвіті. Заняття астрономією не лише приносять задоволення, а й має наукову цінність.

До винаходу компаса зорі були основними орієнтирами: саме по ним старовинні мореходи та мандрівники знаходили потрібний напрямок. Астронавігація - орієнтування по зорям - зберегла своє значення в наш час супутників та атомної енергетики. Вона необхідна для штурманів та космонавтів, капітанів та пілотів. Навігаційними називають 25 зірок, за допомогою яких знаходять розташування корабля.

3. Актуалізація опорних знань: тестове завдання з подальшою взаємоперевіркою.

Варіант № 1.

1. У центрі геліоцентричної системи світу перебуває:

а) гелій, б) Земля, в) Сонце, г) Марс.

2. Слово «астрономія» означає:

а) закон зорі, б) закон планет, в) закон астрона, г) небо.

3. Сонце й усі тіла, що обертаються навколо нього, утворюють:

а) нашу Галактику, б) Сонячну систему, в) Метагалактику,

г) Всесвіт.

4. Яку модель світу було створено першою?

а) Коперника, б) Птоломея, в) Галілея, г) Ньютона.

5. Власні назви планет дійшли до нас від:

а) греків, б) скіфів, в) римлян, г) єгиптян.

6. Наука, що вивчає Всесвіт, як єдине ціле, називається:

а) космонавтикою, б) космогонією, в) космологією, г) астрономією.

7. Наша Галактика зветься:

а) Кассіопея, б) Метагалактика, в) Андромеда, г) Молочний Шлях.

8. Що вимірюється світловими роками?

а) час, б) відстань до планет, в) період обертання, г) відстань до зір.

9. Навколо Сонця, окрім Землі, обертається ще:

а) дев'ять планет, б) вісім планет, в) сім планет, г) десять планет.

10. Як перекладається з грецької слово «планета»?

а) волохата зоря, б) хвостата зоря, в) блукаюча зоря,

г) туманність.

Варіант № 2.

1. Що означає слово «космос» у перекладі з грецької?

а) хаос, б) порядок, в) вічність, г) безмежність.

2. Наша галактика має структуру:

а)спіральну, б) довільну,в) кулясту, г) еліптичну.

3. Походження й розвиток небесних тіл вивчає наука:

а) космологія, б) астрологія, в) космогонія,

г) астрофізика.

4. У центрі геоцентричної системи світу перебуває:

а) Місяць, б) Сонце, в) Земля, г) Уран.

5. Міжпланетний простір заповнений:

а) хмарами, б) повітрям, в) вакуумом, г) пилом і газом.

6. Астрологія - це наука, яка:

а) передбачає майбутнє, б) вивчає походження космічних тіл, в) вивчає закони руху планет, г) вивчає будову всесвіту.

7. Видима частина Всесвіту, доступна сучасним засобам досліджень, має назву:

а) Мегагалактика, б) Метагалактика, в) Галактика,

г) Гігагалактика.

8. Найближчою планетою до Сонця є:

а) Венера, б) Земля, в) Марс, г) Меркурій.

9. Найближче до землі небесне тіло:

а) Венера, б) Полярна зоря, в) Місяць, г) Марс.

10. Яку планету відкрив Коперник:

а)Марс, б) Сатурн, в) Уран, г) Землю.

4. Вивчення нового матеріалу.

   1. Точки та лінії небесної сфери.

На безхмарному небі неозброєним оком можна виявити близько 6000 безладно розсіяних зір різної яскравості. Через величезні відстані до зір спостерігачеві здається, що всі вони однаково віддалені від нього і знаходяться на внутрішній поверхні однієї і тієї ж сфери. Така уявна сферична поверхня довільного радіуса з центром у точці спостереження називається небесною сферою.

На небесній сфері так само, як і на земній кулі, можна провести деякі кола, за допомогою яких визначають небесні координати світил.

Полюс світу - точка перетину осі обертання Землі з небесною сферою.

Небесний екватор - лінія перетину площини земного екватора з небесною сферою.

Небесний меридіан - лінія перерізу площини земного меридіана з небесною сферою.

2. Орієнтування на місцевості.

Для орієнтування на поверхні землі астрономи застосовують терміни прямовисна лінія та горизонт.

Зеніт і надир - точки, в яких вертикальна лінія перетинається з небесною сферою.

Математичний горизонт - велике коло, площина якого перпендикулярна до вертикальної лінії.

На горизонті розрізняють чотири точки: N - північ, S - південь, E - схід, W - захід, за допомогою яких люди орієнтуються і визначають напрямки під час мандрівок.

Кульмінація - найвище положення світила над горизонтом. Коли Сонце знаходиться в кульмінації, тінь вказує напрям на північ і має найменшу довжину.

3. Екваторіальна система координат.

Екваторіальна система координат визначає положення світила на небесній сфері і застосовується для складання зоряних карт та каталогів.

Для визначення екваторіальних небесних координат через світило та полюси світу проводять коло схилення, яке перетинає небесний екватор в точці М`.

Перша координата α має назву пряме сходження і визначається дугою екватора γМ`. Точка γ на небесному екваторі називається точкою весняного рівнодення. У цій точці Сонце буває 21 березня. Пряме сходження α відлічується по дузі небесного екватора від точки весняного рівнодення та вимірюється годинами.

Друга координата - схилення δ визначається дугою кола схилень М М` від екватора до даного світила і вимірюється в градусах. На північ від екватора схилення додатне, а на південь - від'ємне.

Існує карта зоряного неба у вигляді круга. Північний полюс світу знаходиться у центрі карти поблизу Полярної зорі. Коло схилень у проекції на площину має вигляд радіальної лінії, яку проводять від Північного полюсу світу. Небесний екватор зображений виділеним колом, а інші концентричні кола проведені через кожні 20°.

Внаслідок обертання Землі навколо осі площина горизонту зміщується у просторі, тому всі світила теж змінюють своє положення відносно горизонту. Деякі світила навіть перетинають площину горизонту - цей момент називають сходом або заходом світила. Моменти сходу - заходу небесних світил можна визначити за допомогою рухомої карти зоряного неба, на якій є спеціальний накладний круг з лінією горизонту та меридіаном.

5. Виступ солістів .

Солісти - студенти, які підготували повідомлення, виступають на тему «Сузір'я», а також демонструють презентації на цю тему.

6. Релаксація.

Завдання - рухавка.

І ряд - імітувати сузір'я Великої ведмедиці.

ІІ ряд - імітувати Всесвіт.

ІІІ ряд - імітувати Сонце.

7. Закріплення нового матеріалу.

Виконання практичної роботи № 1. Вивчення зоряного неба за допомогою рухомої карти.

8. Підбиття підсумків заняття. Рефлексія.

Вправа «Снігова грудка».

Слово - речення - питання - відповідь.

Перший студент проговорює слово, що стосується теми, другий складає речення з цим словом, третій придумує запитання до цього слова, а четвертий відповідає на нього.

9. Домашнє завдання.

Опрацювати: § 2(с.13-17).

Розв'язати: вправи 2.1 - 2.12 (с.18).

Підготувати повідомлення на тему «Вимірювання часу та календар».

Література.

1. Пришляк М.П. Астрономія: Підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів. - Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2005. - 144с.

2. Головко М.В., Коваль В.С., Крячко І.П. Астрономія. 11 кл.: підручник для загальноосвіт. навч. закл.: рівень стандарту - К.: Знання України, 2013. -216 с.

3. Крячко І.П. Нове а астрономії. Книга для вчителя та учня. Методичний посібник. - Шкільний світ, 2013, 128 с.

4. Астрономічний календар. Щорічник Головної астрономічної обсерваторії НАН України.

10